Діалоги з представниками депутатського корпусу
Інтерв’ю завідуючої загальним відділом виконавчого комітету Херсонської міської ради, депутата міської ради V скликання, фракції "Народний блок Литвина"
Зої Яківни Бережної
Зоя Яківно, я думаю, багатьом активним молодим людям цікаво узнати з перших вуст про те, чи важко бути депутатом.
Мабуть, важко тій людині, яка іде в депутатство і не уявляє собі, що це таке.
Бо ти водночас маєш основну роботу та, як то кажуть, суспільно-корисну роботу - депутатство. І витрачаєш свій вільний час не на себе, не на роботу, а на людей. Депутатство всі розуміють як професію, але це суспільно - корисна праця для людей.
А чи важко, чи легко?
Легко - тому, хто не думає про людей, хто не думає про справи, а думає про якусь свою особисту користь.
А важко депутатові, який хоче зробити багато добрих справ, лишити по собі результати , які були б корисні для оточуючих і, перш за все, для нашого майбутнього – для дітей. Важко, коли кожен раз думаєш, чим допомогти людям, які тебе обрали.
Нелегко знайти команду, яка буде тобі допомагати. Але я б не сказала, що мені дуже важко бути депутатом, бо я роблю це з великою охотою, бо я з задоволенням реалізую проекти, що сама задумую, реалізую за фінансовою допомогою певних людей, які сподіваються, що можна буде підняти місто для наших дітей та онуків.
Питання, мабуть, не в тому, важко чи легко, а в тому, що це дуже відповідально.
Коли я розпочинала діяльність, а це було 14 років тому, тоді я думала, що депутат, це так поважно, і як нормальна людина, трохи боялась. Але в моєму житті так склалося, що я стала депутатом, працюючи в навчальному закладі, де мене всі знали, всі довіряли і всі на мене сподівалися і підтримували мене. І мені здається, що вони не помилилися, бо моя робота як помічника міського голови і як депутата міської ради переплелася, тому що я намагаюся завжди чимось допомогти людям. Взагалі кажуть, що людині Бог прощає певні гріхи, коли їй скажуть щиросердні слова подяки, хоч раз на день. І слава Богу, я щоденно чую ці слова подяки, бо багатьом, на щастя, вдається допомогти.
Ви є членом постійної комісії міської ради з питань містобудування та регулювання земельних відносин. Розкажіть, будь ласка про її роботу.
В раді попереднього скликання я працювала в комісії з освіти. А зараз, в цій міській раді, яка працює з квітня 2006 року, так сталося, що я стала представником комісії з питань містобудування та регулювання земельних питань . Всі питання, які пов’язані з вирішенням цих питань, ухвалюються на сесії міської ради, а попередньо вони розглядається нашою комісією. Якщо виникають труднощі, то члени нашої депутатської комісії виїжджають на місце, щоб розібратися бепосередньо. Наприклад, коли хтось самовільно займає земельну ділянку, а це означає, що місцевий бюджет не отримує певних коштів.
Дуже багато питань, коли сусіди не можуть поділити земельні ділянки. І ця робота є для мене цікавою. А єдине, чого не вистачає, це часу.
А як Ви сприяєте реалізації передвиборчої програми своєї партії?
У всіх партій, можна сказати, одна мета, - щоб життя в місті стало кращим. Багато депутатів намагаються робити щось не на словах, а на ділі. Що стосується мене, то, наприклад, рік тому, я, користуючись механізмами депутатських запитів, знайшла дівчині, яка жила як сирота, рідних батьків. Вони не бачились 17 років. За минулий рік, в районі "Корабел" облаштували 3 дитячих майданчики. Ще є такий проект "Вшанування жінок-матерів", який діє вже чотири роки. В минулому році започатковано проект "Підготуй випусника-сироту до випускного балу", і 34 дитини були одягнені до випускного балу жіночим клубом "Ініціатива", і я як депутат брала в цьому участь. До речі , я є президентом цього клубу. А в цьому році вже є 20 суконь. Крім того діє започаткований мною проект "Підприємці Херсона - дітям". За моєї участі створено клуб для сімей, де були народжені трійні (таких сімей у нас в Херсоні сім).
"Символ кохання" в Потьомкінському сквері є також результатом роботи клуба "Ініціатива" і моєї роботи як депутата до 226 річниці Херсона.
Народна партія - це взагалі партія, яка дбає про народ. І якби кожен із 75 депутатів реалізував один соціальний проект, то це, б дало дуже суттєві результатии
Зоя Яківно, як Ви працюєте зі своїми виборцями?
Виборці до мене звертаються постійно. У мене є помічник, який працює з виборцями щочетверга у дев'ятій школі. Люди приносять запити, звернення з різних питань: з проханням надати матеріальну допомогу, відремонтувати дах чи дорогу, допомогти дитині зробити операцію чи вилікувати. Не всі питання ми маємо змогу вирішити, але немає таких людей, які б не могли звернутися до депутата міської ради.
Чи є у вашій роботі «гострі теми» - питання, які хотілося б вирішити, але щось заважає? Якщо так, то що заважає?
Мені особисто нічого не заважає вирішувати питання, можуть заважати ті, хто не хоче допомогти. Ідей у мене дуже багато, зокрема я вже дуже багато років хочу створити будинок творчості для ветеранів. Влітку вони збираються біля дуба, а взимку їм ніде збиратись. Я думаю, що це не тільки моя мрія, а мрія кожної літньої людини, яка хоче десь себе знайти. Сьогодні приходила людина, яка хоче влаштуватися в будинок пристарілих, бо вдома їй немає життя через онука-наркомана. І таких випадків багато. Я подала депутатський запит з цього приводу, який підтримали інші депутати.
Мабуть при такій завантаженості не залишається часу на особисте життя?
Я намагаюсь працювати на всі 100% для людей, тому робочий день у мене з 8 до 22 години. Ще в мене є дочка, доросла, яка вже працює, і є вдома кицька Анфіса, якій
теж треба допомогти (сміється). А ще є люди, яким треба відповідати на телефонні дзвінки (розмовляє по телефону).
Також, я співпрацюю з жіночим клубом "Ініціатива" і ми завтра їдемо до будинку дитини щоб допомогти придбати необхідне обладнання. Взагалі ми робимо конкретні справи і не кричимо про них, а інформуємо громадськість для того, щоб знайти однодумців. Намагаємось допомогти людям, як тільки можемо.
Дякую за розмову.
Інтерв’ю вела Маша Мороз.
Квітень 2008 р.