Діалоги з представниками культури

Інтерв'ю завідуючої юнацької бібліотеки-філії №23 Централізованої бібліотечної системи міста Тетяни Зєбєлян

З розвитком інформаціного суспільства зростає роль бібліотеки як своєрідного громадського інформаційного центру, а також важливої інституції у справі інформатизації процесу здобуття освіти та отримання необхідних знань. Відповідно, перебудовують свою діяльність шкільні та юнацькі бібліотеки. Вони – важлива складова інформаційного ресурсу освітянської галузі. Але бібліотека не лише інформаційний центр, вона є і культурним центром, «аптекою душі», як казали у давнину. Щоб дізнатися, як вдається поєднати сучасні інформаціні вимоги з роллю культурного осередка, ми звернулися до завідувача юнацької бібліотеки-філії №23 – Зєбєлян Тетяни Олександрівни, яка відверто розповіла про актуальні проблеми, про проекти бібліотеки, про плани на майбутнє та поділилась згадками про минуле.

Тетяно Олександрівно, розкажіть, будь ласка, про створення юнацької бібліотеки в Дніпровському районі

Наша бібліотека була створена майже 30 років тому. Настав такий момент, коли до багатьох прийшло розуміння  необхідності створення саме юнацької бібліотеки. Чому? Бо юнацтво – це така категорія населення, яка потребує особливої уваги. Вона більш активна, допитлива, динамічна, оперативна, потребує  розкриття творчого потенціалу. Отже, для юнацтва дуже важливо мати доступ до інформації, яка допомагає  адекватно сприймати навколишнє середовище, знайти себе в ньому, яка сприяє процесу соціалізації молоді.

Спочатку в бібліотеці обслуговувалось за рік десь 500 читачів і налічувалось приблизно 3 тис. книжок  На сьогодні  обслуговується на рік більш ніж 3 тис. читачів, фонди складають майже 25 тис. книжок. Періоди розвитку були насичені багатьма проблемами та здобутками, але зараз ми вважаємо настав найцікавіший період. Швидко змінюється світ та суспільство, разом з цим змінюється молодь: стає більш зацікавленою в науці, певних дослідженнях, тобто з`явилися нові орієнтири, нові напрямки. Працівники бібліотеки допомагають дітям розкрити та знайти себе у книжці, а також почувати себе комфортно і затишно. Ми ставимося до виконання своїх обов`язків сумлінно, ретельно готуємось до кожного робочого дня, намагаємось впроваджувати всі новітні інформаційні технології та корисний досвід інших бібліотек, дотримуємось «Кодексу етики бібліотекаря» тощо. Колектив традиційно прикладає всіх зусиль, щоб підтримувати роботу бібліотеки на високому професійному рівні, до якого вже звик читач. Наш колектив - це:

• завідувач бібліотеки – Зєбєлян Тетяна Олександрівна;
• головний бібліотекар – Колігорська Світлана Іванівна;
• Бібліотекар I категорії (читальний зал) – Граматка Лариса Павлівна;
• бібліотекар I категорії – Шаповаленко Вікторія Вікторівна

Ми знаємо, що декілька років був гострий період занепаду культурно-освітніх галузей. Як вдалося бібліотеці вижити в ці часи і які зараз Ви ставите перед собою цілі?

Майже 7 років тому приміщення на вул. Кулика, де раніше знаходилася бібліотека, було продане місцевою владою. За законом ніхто не мав права виганяти працівників на вулицю і тому вимкнули світло, воду, опалення, телефон. У таких умовах бібліотека пропрацювала ще 5 років, не закриваючи двері допитливим читачам. Але, на жаль, кількість читачів з кожним днем зменшувалась. Та все ж залишились діти, яким діватися не було куди – книжки дорогі та й вдома не завжди знайдеш потрібного матеріалу, а вчитися потрібно зараз і тому все одно зверталися за допомогою до нас. Були часи, коли за одним столом сиділи 6-7 дітей, а працівники обслуговували їх стоячки. Зараз ситуація покращилась, бо літератури стало видаватися більше, з`явилися електронні носії передачі інформації. У 2006 році бібліотека після п`ятиріччя глобального занепаду нарешті вийшла на стабільний рівень роботи. Зараз ми ставимо перед собою цілі поступово і наполегливо покращувати якість обслуговування відвідувачів, надавати доступ до сучасних технологій отримання інформації.

До кого Ви звертались за допомогою для вирішення проблем бібліотеки і хто відгукнувся?

Коли забирали попереднє приміщення, то стояло питання взагалі про припинення її існування. І тільки завдячуючи працівникам та, насамперед, читачам, які організували масові протести, ми досягли певних результатів. Звичайно, писалися листи до влади, але, на жаль, довго вони не мали належної відповіді. Дуже допомогли нам волонтери, які швидко та організовано склали план дій, збирали підписи в різноманітних навчальних закладах. Таким чином, листи протягом кількох місяців відсилалися до мерії, щоб влада побачила важливість існування бібліотеки, її місце і роль в житті кожної людини. Результат: нам надали приміщення, яке вже дихає новим життям, сповнене духовністю.

У нас є світло, телефонний зв`язок, провели електропостачання. Ми звернулися до меценатів, до міської адміністрації, щоб встановили довгоочікувані комп`ютери та вихід до мережі Інтернет, бо молодь потребує інформації динамічно та оперативно, та все ж впевнені, що нові технології не замінять цінність книги. Рао стверджував: «Незважаючи на бурхливий розвиток електронних засобів зв`язку і комп`ютерів, основне завдання зберігання і передавання інформації повинна виконувати книга. Вона і досі залишається джерелом відомостей і знань». У минулому році нам подарували ксерокс - це розширює сферу послуг бібліотеки. Все це свідчить про те, що бібліотека в очах населення, зокрема, молоді, має позитивний імідж і є не тільки справжнім осередком культурно-просвітницького життя Дніпровського району, а й важливим інформаційним центром, значення якого буде невпинно зростати.

Як зараз в бібліотеці налагоджена система отримання нових видань і чи достатньо їх  для читачів?

В роки занепаду нових надходжень було дуже мало, але допомагали люди, які розуміли стан бібліотеки. Зараз ситуація змінилася на краще, наприклад, 2005 року ми отримали стільки літератури, скільки не отримували за 15 років. Якщо раніше виписували 5 газет чи часописів і мусили відмовитись від спеціальних журналів, які були не менш цікаві, то зараз більше шестидесяти найменувань періодичних видань. Тим не менш, дуже радує, що спонсори продовжують підтримувати бібліотеку. Наприклад, місцевий осередок партії «Батьківщина» подарував річну передплату на газети та журнали: «Літературна Україна», «Україна і світ сьогодні», «Українська культура», а також фінансово сприяв покупці 5-ти книг та канцтоварів.

Зараз у великому асортименті є фахові видання («Право України», «Економіка України», «Життя без СНІДу», «Гуманитарный экологический журнал», «Український історичний журнал») , суспільно-політичні («Україна молода», «Україна і світ сьогодні»), жіночі («Натали», «Отдохни», «Лиза»), наукові («Геосфера», «Олімпійська арена»), розважальні («Вокруг света») тощо. У 2006 році вдалося поповнити бібліотечний фонд періодичних видань за рахунок фандрейзінгу ( всього три видання на суму 100гр.). Необхідно активізувати роботу в цьому напрямку, бо сучасна система освіти потребує різноманітності, повноти і оперативності в наданні і отриманні інформації. Якщо основний контингент - це учні від 15 до 21 року, то звичайно їм потрібні підручники. І тому ми намагаємось забезпечити їх необхідними виданнями і у тому випадку, коли немає потрібної літератури, то обов'язково записуємо на картку автора та найменування книги на поточне докомплектування.

З якими організаціями ви співпрацюєте?

Сучасний світ завжди дає виклики суспільству. Наше завдання проінформувати наших читачів про різноманітні проблеми, які є актуальними на сьгодні: торгівля людьми, алкоголізм, наркотики, венеричні захворювання тощо, щоб вони змогли обійти їх стороною і не зазнати лиха.Ми звернулися до громадських організацій, які надали нам конче потрібний матеріал.

У період виборів нам допоміг Комітет виборців України, які надали інформацію про процес голосування,  правові засади, покарання за порушенням закону. На той час це було необхідним, бо деякі люди не розуміють певних гострих моментів.

Центр Соціального Партнерства (ЦСП), який координує діяльність громадської організації, надавав нам корисні матеріали та брошури. До речі, на на нашому стенді «Портал соціального партнерства» можно детальніше ознайомитись з напрямками  роботи Центру, а також інформацією про залучення волонтерів та створення мереж громадських організацій.

Громадська організація «Чоловіки проти насильства» допомогла в оформленні інформаційного стенду «Скажи рабству:  «НІ!», на якому вказані проблеми торгівлі людьми. Діти повинні знати, що є вихід з будь-якої ситуації і знати про дії, спрямовані на запобігання цій пробемі та де знайти і де шукати допомоги допомоги. Відповіді на ці питання можна знайти на даному стенді, а саме: телефони, поради, координати порятунку.

Ми намагаємось розкрити читачам позитивний світогляд, тому надаємо змогу подивитись на стенд-панораму «Наша родина – це вся Україна з глибоким корінням, з високим гіллям» де розповідається про історію України та її мужніх героїв та й про той факт, що нас об`єднує незалежність, земля і праця.

За сприянням Інформаційного центру Рада Європи в Києві ми оформили стенд-презентацію «Український політичний барометр: Євроінтеграція», який має три розділи, а саме: «Євро: єдина Європа на твоїй долоні», «Уроки єврознавства», «Україна і ЄС: вчора, сьогодні, завтра».

Також існує незвичайний для бібліотеки стенд «Збройні сили України». Хоч переважна більшість наших читачів – це дівчата, але ми не забуваємо й про юнаків, які неодноразово задають питання про сучасні збройні сили, про контрактну форму навчання в армії. На жаль, ми не знаходили спеціальної інформації і тому звернулися до Військового міського комісаріату за допомогою. Під час оформлення стенду приходили навіть мами і дякували за інформацію, де було розміщено потрібні контактні телефони.

Слід звернути увагу на книжкову виставку-еконабат «Всі промені життя у краплині води» у рамках програми «Вода для життя», на якій розміщено безліч книжок на тему збереження чистої води у світі.

Таким чином, ми почали оформлювати прес-досьє, де можна знайти різноманітну потрібну інформацію для допитливих : стан екології, морально-етичні проблеми, гендерні відносини, тощо. До речі, був створений діючий освітньо-правовий куточок «На шляху до гендерної рівності», а також була організована зустріч з представниками обласного гендерного центру  і підготовлено бесіду «Гендерна рівність безпосередньо залежить від рівня демократії у суспільстві».

З погляду працівника-фахівця оцініть ситуацію у бібліотечній системі , яка склалася на Херсонщині. Які проблеми постають?

Я вважаю, не достатнім авторитетом бібліотеки користуються в органів місцевої влади. Тобто, ніби всі розуміють потрібність бібліотеки, але в той же час не намагаються допомогти їй, зрозуміти стан, підняти на ноги, сприяти покращенню ситуації. І, на жаль, деякі мікрорайони залишаються без бібліотек і не мають змогу швидко отримати так потрібну їм інформацію. Виникає проблема технічного оснащення. Не завжди людина має змогу поїхати до центральної бібліотеки, тому необхідні сучасні філії.

Як читачі оцінюють якість надання послуг?

У нас вже сформувався певний контингент відвідувачів, з якими ми щорічно проводимо анкетування, опитування, тестування, тренінги, бесіди-дискусії, бесіди-рекомендації, міні-диспути, міні-опитування на теми: «Що ви читаєте з друзями сьогодні?», «Який відсоток серед прочитаного займає книга за уподобанням (не учбова)?», бібліорейтинг «Гаряча книжкова п`ятірка року», бесіди про прочитане. Багато людей пропонують допомогу, дарують книжки. З цієї метою існує акція «Дар», де кожен має змогу зробити вклад у розвиток бібліотеки, її майбутнє.

Зі сторони кваліфікованих співробітників ставлення до читачів дуже уважне та ласкаве. Ми намагаємось стовідсотково задовольнити  потреби читача, в свою чергу, вони це теж цінують та поважають. Ми працюємо за девізом: «Існує миттєвий сором спитати і вічний сором не знати».

Які у Вас побажання до влади та читачів?

Хотілося, щоб люди намагалися задовольнити свої духовні потреби у затишних бібліотеках, щоб був сприятливий режим праці, технічне оснащення, щоб покращилася демографічна ситуація в країні, щоб молодь більше зверталася до літератури, та черпала максимум інформації з щедрого джерела знань – ці аспекти необхідні для гарної та перспективної бібліотеки.

Бесіду вела студентка ХДУ Ємельянова Марина, 2006 рік