Діалоги з представниками політичних партій

Інтерв'ю голови Херсонської міської організації Народного Руху України Павла Гавриша

Україна здобула незалежність більше 20 років тому назад. За цей час по всіх показниках економічного і людського розвитку вона скотилася далеко назад. В чому, Павло Олександрович, на Ваш погляд, справа?

Давайте задамо собі питання: «Чи є в нашій країні державницька еліта, до якої прислухається суспільство, і яка має ті цінності, що мають перспективу для розвитку суспільства й держави?» Я думаю, що відповіддю на це питання є те, що через двадцять років незалежності на порядку денному гостро постає питання державницьких моральних лідерів. Їх бракує.

Нав’язування грошей, в якості головних цінностей, є глухим кутом для розвитку суспільства. Гроші не є цінністю, це лише засіб досягнення тих чи інших цілей. А у нас, у сьогоднішній державі, на жаль, все купується і продається.

Якщо закони, які потрібні деяким товстосумам, в Верховній раді можна купити за гроші, то навіщо такі закони і що це за Верховна рада?

Якщо правоохоронні органи, замість того, щоб слідкувати за дотриманням законності, приймають рішення на основі певної суми грошей, то що це за правоохоронні органи і навіщо вони?

І нарешті, навіщо така система влади – законодавча, судова, яку ми, громадяни, утримаємо за свої податки, коли все купується і продається за гроші? Адже нівелюється взагалі принцип законності, принцип права, які унормовують життя громадян і кожен стає заручником цієї неправової системи.

До речі, у всьому цивілізованому світі, коли йде зміна певних формацій в розвитку держави, люди зі старим мисленням, з іншою ідеологією повинні бути усунуті від керівництва держави. Але у нас не відбулося люстрації 20 років тому і, як казав В’ячеслав Чорновіл, «нове вино демократії було налито в старі міхи». Тому загальновідомим фактом є знаходження при владі старої прокомуністичної номенклатури. Ми маємо таку ситуацію, коли ніхто ні за що не несе відповідальності, грабуючи країну, заганяючи її народ в феодальний устрій і прикриваючись при цьому демократичними гаслами.

Сакраментальне питання, а що ж робити?

Треба змінювати ціннісні орієнтації еліти, або саму еліту.

Але не менш важливим завданням є формування відповідального солідарного суспільства. Після здобуття незалежності наш цивілізаційний маятник хитнувся досить швидко від тоталітаризму і колективізму до лібералізму та індивідуалізму.

Ми пройшли цей процес і побачили, що люди, протягом двадцяти років, вимушені виживати самостійно, все більше скачуючись до хижацьких відносин. І це не є природно для суспільства, коли починають виживати за рахунок когось. Така система не має перспективи. Ми повинні закласти такі принципи у побудові суспільства, щоб воно мало майбутнє. Щоб індивідуальні прагнення, індивідуальні програми, які людина хоче реалізовувати, узгоджувалися з суспільними інтересами. Виживати можна не за рахунок когось, а узгоджуючи свої позиції. Таку функцію має взяти на себе держава, в якій працюють люди з державницьким мисленням і відповідальністю за майбутнє країни.

Крім того, поняття держави повинно бути нами персоніфіковано і усвідомлене, як таке, що цілком залежить від громадян, тобто кожного із нас, від нашої активної громадянської позиції. Розуміння себе частиною держави є дуже важливою складовою у розвитку країни.

Як ви ставитеся в цьому сенсі до розвитку громадянського суспільства?

На сучасному етапі роль громадянського суспільства дійсно велика, але не менш важливою є і роль держави, яка повинна мати стратегію розвитку і важелі для узгодження суспільних інтересів. На мій погляд, якщо завищити роль громадських організацій в політичній структурі держави, то це може бути небезпечним з точки зору, ще більшого підвищення політичної безвідповідальності.

Що, на Ваш погляд треба зробити, щоб розвиток нашого міста був успішним?

По-перше, розвиток міста не може бути окремим від розвитку держави і по-друге, він залежить від загальнодержавної політики.

Щодо власне розвитку Херсону та області, це, перш за все, використання географічного чинника, а саме – туристичний, оздоровчий й сільськогосподарський напрямки розвитку, при цьому необхідно враховувати такий вектор, як новітні технології, які також можуть бути запроваджені як в обласному центрі, так і в області.

Щодо політичного і соціального аспекту, тут є свої особливості. Хоча багато років нам говорять, що ми є областю «червоного поясу», я з цим не згоден, оскільки це є ознакою, що ми відхрещуємось від тієї роботи, яку ми повинні проводити. А саме, просвітницька робота і залучення до цього тих людей, які люблять Україну і сповідують українську національну ідею, як ідею розбудови процвітаючої країни для всіх народів, які в ній проживають зі збереженням українського національного коріння, як стрижня держави.

А що саме Народний Рух, керівником якого ви є в місті, робить для збереження українського національного коріння?

У 1997 році ми започаткували на підтримку вітчизняного товаровиробника «томатне свято». Два роки ми це проводили, аби знайти виробників, які могли б підтримати цей проект, впроваджували його в життя, тобто, фактично, започаткували гасло «купуй українське». Зараз це гасло піднято на щит іншими організаціями, для проведення акцій як політичних партій, так і громадських організацій.

В просвітницько-національному плані був проведений конкурс до відзначення 100-річчя з дня народження Степана Бандери. І ті діти, які почали ознайомлення з цією постаттю, по-іншому почали розуміти і говорити про те, що він зробив і як він це зробив.

Тривалий час ми проводимо роботу з дітьми щодо ознайомлення їх з нашим культурним надбанням, особливо це свята, зокрема Різдво. Багато років поспіль організовуємо поїздки дітей на Західну Україну, де цих традицій збереглося більше. Якщо вони їдуть туди і не знають жодної колядки, то повертаються на Херсонщину і співають 2-3 колядки. Я не кажу, що це дуже велика робота, але цим ми даємо поштовх пізнанню нашої культури.

Ми проводимо презентації книг. Останнім часом була проведена презентація книги про В’ячеслава Чорновола, яка познайомила молодь з реалізацією української національної ідеї через постать Чорновола.

Через проведення таких просвітницьких акцій, я так сподіваюсь, що нам вдається доносити інформацію і ідеологію, яка є в Народному Русі. Ті постулати, які було закладено в Народному Русі України в 90-х роках принципово не змінюються, тому що вони основані на українській національній ідеї, яка повинна мати перспективу в розвитку і збереженні. Наші цінності мають історичні, культурні корені. Створювані новітні форми повинні віддзеркалювати нашу ідентичність. Якщо сучасний модерн буде окрашений національним колоритом, то це буде тільки приваблювати на Херсонщину, як туристів, так і відпочиваючих.

Якщо на Херсонщині мовне питання певним чином зрушило з місця, але не до кінця, на мій погляд тому, що останнім часом було декілька цікавих зустрічей. З Дмитром Павличком остання була зустріч, де студенти задавали питання. «Може не варто перейменовувати вулиці, а бути патріотом в душі?». На що пан Дмитро сказав, що не може бути патріот у душі, він має щось робити, щоб якось втілювати свої ідеї. А в душу ніхто не загляне. А от твої вчинки в патріотичному плані будуть привертати все більше і більше прихильників. Через це і буде змінюватись суспільство. Як в ставленні до себе особисто, так і до загальнонаціональних цінностей буде інше ставлення. Тому найголовніше не мовчати, а розповідати про те, що ми розуміємо під тезою «українська національна ідея».

Бесіду вела Г. Парфьонова

Лютий 2013 р.