Діалоги з представниками влади
Інтерв’ю Помічника Міністра з дотримання прав людини в системі МВС по Херсонській області Н. Козаренко.
Наталя, розкажіть, будь ласка, за чиєю ініціативою було створене Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) і які питання є об’єктом контролю управління?
Декілька років тому назад завдяки ініціативі громадських правозахисних організацій при Міністерстві внутрішніх справ була створена Громадська рада при МВС. Вона і зараз працює. Туди входять найпотужніші громадські організації всеукраїнські, наприклад, такі як «Харківська правозахисна група», «Республіка» та інші – десь біля 30 учасників. Основне завдання цієї Громадської ради було: узагальнення практик роботи основних правозахисних організацій, тобто виявлення системних порушень, які допускаються в системі МВС і розроблення рекомендацій по усуненню даних порушень. Згодом з`ясувалося, що цю роботу треба розширювати на регіони і з цією метою було створено Управління моніторингу дотримання прав в діяльності органів внутрішніх справ з регіональними відділеннями в областях. Тобто, в кожній області сьогодні є помічник міністра з прав людини.
Основне завдання управління, а відповідно і помічників міністра – це виявлення системних порушень прав людини в системі органів внутрішніх справ. На сьогоднішній день сформульовано такі напрямки моніторингу, які проводить управління: порушення під час затримання, застосування катувань, проведення слідства, умови утримання, розслідування порушень щодо расизму, ксенофобії і расової нетерпимості. І ще об’єктом моніторингу управління є дотримання збалансованої гендерної політики у діяльності МВС.
Як підбирались кандидатури на посади регіональних Помічників Міністра з питань дотримання прав людини в системі ОВС?
Кандидатури підбиралися відкрито і ретельно. Був оголошений конкурс на дані посади, про який було повідомлено ЗМІ. Інформація про конкурс була розміщена на сайті МВС. До участі запрошувалися особи, які працювали в правозахисних організаціях і мали відповідний досвід роботи, а також досвідчені робітники міліції. Тому склад нашого управління дуже перспективний, бо у нас трішки менше половини – це працівники правозахисних організацій, а інші – це працівники міліції, які вже зараз на пенсії, але займали досить провідні посади. Цей склад дає можливість досить професійно і неупереджено відноситись до інформації, яка до нас надходить.
Які обов’язки та повноваження Помічника Міністра МВС в області?
Дуже важливим є те, що помічники міністра не підпорядковуються місцевому міліцейському керівництву і на нас неможливо адміністративно тиснути.
Помічники міністра можуть ініціювати проведення службової перевірки. Ми у будь-який час можемо зайти до будь-якого приміщення райвідділу чи управління. Ми можемо ознайомитися з результатами слідства, вимагати, можливо, повторного проведення, якщо нас результати ці не задовольнять.
Я вже говорила про те, що завданням управління, а відповідно і помічників міністра є виявлення системних порушень в діяльності органів внутрішніх справ. Я хочу відзначити, що доволі часто міліція порушує права людини, не тому, що вона їх хоче порушувати, а тому, що наше законодавство протирічить вимогам тієї ж Європейської Конвенції. І таких випадків багато. Для того, щоб цього не відбувалось, треба змінювати наше законодавство. Міліція сама це не може зробити. Тому ми узагальнюємо такі порушення, виявляємо і вносимо рекомендації для проведення змін в законодавстві. Це є нашим обов’язком.
Що стосується окремих порушень, то помічник міністра може проводити службове розслідування і, виявивши причини порушення, вимагати їх усунення.
Я, як помічник міністра, організовую роботу мобільних груп, але не контролюю їх діяльність і не приймаю участі у виїздах мобільних груп. Мобільні групи - це залучення громадськості до цивільного контролю за діяльністю міліції. Зараз ми вже налагодили роботу мобільних груп, які працюють при Громадській раді нашого Херсонського управління. У склад мобільної групи входить 2 працівника міліції і 2 працівника громадськості правозахисних організацій. Вони виїжджають і бачать на місці, що відбувається в МВС, вони можуть подивитися документи, можуть поспілкуватися с затриманим, з`ясувати, чи є в них якісь вимоги, скарги про порушення їхніх прав тощо. Потім вони складають звіт, з яким ми можемо ознайомитися і вимагати усунення порушень, які було виявлено. .
По управлінню ми готуємо річний звіт, який буде оприлюднено на сайті управління і там можна буде з ним ознайомитися.
Які проблеми в системі МВС Ви б виділили?
Перш за все, проблема в законодавстві. Є три Кодекси, якими керуються – адміністративний, кримінальний і кримінально-процесуальний. Є дуже багато наказів Міністерства внутрішніх справ, якими теж керуються І всі вони не завжди у повній мірі відповідають Європейській Конвенції з прав людини. Тобто, законодавство повинно бути переглянуто з точки зору дотримання прав людини.
По друге, є усталена практика, яка, на сьогоднішній день, стоїть, навіть, вище за Кодекси. Усталеною практикою є те, що від міліції вимагають звітності по тих же показниках, які скасовували багато років тому. І, хоча, міністерство постійно підкреслює, що робота міліції не оцінюється за показниками, все ж таки, вся система звітності основана на показниках, які вимагають розкривати дедалі більше злочинів та будь що знаходити порушення.
Чи не могли б Ви навести конкретні приклади вирішення проблем відносно системних порушень прав людини в системі ОВС?
Зараз ми працюємо над проблематикою застосуванням 263 статті адміністративного Кодексу – це затримання за реалізацію наркотиків. Основна проблема є в тому, що Кодекс допускає, що людину можуть затримати і утримувати до 3-ох діб без рішення суду. Тобто, до того, як буде проведена експертиза речовини, яку було виявлено у затриманого - наркотична це речовина чи ні. Цей час затримані утримуються при райвідділах у кімнатах адміністративного затримання, які зовсім не пристосовані для цього. А згідно Конституції, людину можна утримувати 3 години до з`ясування її особи, а після повинно бути судове рішення про затримання. Тим не менш, люди утримуються 3 доби у приміщенні 4 - 6 кв. метрів, які зовсім не пристосовані для цього, у зовсім не пристосованих умовах.
Ще одна проблема – це стан ізоляторів тимчасового утримання, в яких міліція може утримувати підозрюваних від 3-х до 10 – ти діб, за рішенням суду На сьогодні ми встановили, що єдиний МВС, який є у нашій області, і який більш-менш відповідає європейським стандартам – це Цюрупинський, який був нещодавно побудований. Його будували силами самого управління і силами райвідділів за рахунок власних коштів. Що стосується інших ізоляторів, то їх стан далекий від європейських норм, але бюджет коштів не виділяє і райвідділи самі повинні вишукувати гроші на модернізацію ізоляторів. Зрозуміло, що це не реально. Треба розробляти єдину державну програму модернізації ізоляторів тимчасового утримання і виділяти для цього бюджетні кошти. Бо інакше проблему не вирішиш.
З яких питань можуть звернутися до помічника міністра пересічні громадяни?
Пересічні громадяни можуть до нас звернутися з питаннями порушення їх прав, з боку працівників міліції і з пропозиціями, щодо покращення роботи міліції.
Я веду прийом щотижня у вівторок в Громадській приймальні управління МВС на Кірова,4 з 14 години. На нещодавньому прийомі, до речі, людина звернулася до мене не зі скаргою на дії працівників міліції, а саме з пропозицією щодо покращення роботи. Конкретно, щодо стягнення адміністративних штрафів. Він запропонував, що треба внести у квитанцію до сплати конкретні дані по платежу, щоб полегшить участь оштрафованих. Бо він, практично, день витратив на те, щоб знайти касу, яка у нього ці гроші взяла. Тобто, він «потикався» по банках, ніхто не знав розрахунковий рахунок, на який треба сплачувати і тільки у Ощадбанку він це знайшов, але витратив на це, практично, день.
Зараз при міністерстві створена робоча група з питань покращення роботи ОВС, у яку увійшли спеціалісти різних напрямків. Інформація про це є на сайті МВС, якщо хтось хоче внести якісь пропозиції з цього питання, то їх можна зробити напряму до Міністерства або через мене.
Якою Ви хочете бачити нашу країну?
Звичайно, хотілося б, щоб у нас була спокійна, щаслива, благополучна, країна, яка, в той же час, не стримує можливості робити щось нове. Хочеться, щоб люди мали упевненістю в завтрашньому дні.
Що цьому заважає і що, на Ваш погляд, треба робити?
Цьому дуже заважає те, що наш народ до цих пір вірить, що за нього хтось все повинен вирішувати. Коли рівень свідомості, в цілому, підвищуватиметься, тоді людина, як мінімум, знатиме і свої права і обов’язки. Зараз знають свої права з точки зору, що мені винні. І ніхто не замислюється, що право кожного закінчується там, де починається право іншої людини. Тобто, якщо тобі щось винні, то і ти щось винен. Для розуміння цього потрібно підвищення рівня освіти. Тобто, не набору знань, які дають в школі і інституті, а підвищення загальної людської свідомості. Відчуття гідності треба розвивати.
І ще у мене таке відчуття, що кожен живе сьогоднішнім днем. Начебто завтра не існує. Але такого ж не буде. Існує така річ, як відповідальність за вчинки, хай це називається карма, чи ще якось, але я вірю в існування якогось балансу між добром і злом. І наші хороші вчинки перетягують баланс на сторону добра, а наші негативні вчинки – на сторону зла. Чим більше ми здійснюємо недобрих вчинків, тим більше, виходить, ми цей баланс переважуємо. А нам же всім потім все це розсьорбувати. І про це варто пам'ятати.
По-перше, не порушувати кримінальний процес, вимоги кримінального процесу.
По-друге, якщо ви стикаєтеся з працівниками міліції, ви повинні знати які у вас є права.
По-третє, ви повинні знати куди звернутися у випадку, якщо ви зіткнулися з міліцією і вважаєте, що ваші права порушуються. Тобто, або адвокат, або правозахисна організація, або юристи, які можуть щось порадити.
Право при затриманні.
По-перше, працівник міліції повинен представитися і пояснити з якого приводу ви затримані. Вас можуть або затримати, або запросити до райвідділу. Якщо вас запрошують – ви можете відмовитися. Це ваша добровільна згода на співпрацю. Ви повинні розуміти, що робота працівників міліції досить важка і якщо вас запрошують як свідка, то як громадянин свідомий ви повинні надати допомогу міліції.
По-друге, якщо вас вже доставили в міліцію, то у вас є право, з моменту вашого затримання, на допомогу адвоката. Ви можете відмовитися надавати свідчення до того, як прийде адвокат. Держава не може виділити всім свого адвоката. Державний адвокат надається тільки деяким категоріям – це неповнолітні і по вбивствах. А всі інші повинні організувати свого адвоката.
По третє, у вас є право подзвонити повідомити родичів, що ви затримані і знаходитеся в міліції. Це в обов'язковому порядку відбувається, поки складається протокол затримання, там указується, хто з ваших родичів повідомлений. І родич повинен поклопотатися, щоб до вас підійшов адвокат.
У випадку, якщо до вас застосовувалися якісь недозволені елементи тортур, то, по-перше, ви повинні повідомити родичів. Бажано, щоб відразу, після виходу з райвідділу на вас чекала швидка допомога. Щоб вона вас забрала і відразу відвезла провести судову експертизу, зняти побої. Якщо немає медичного огляду, потім дуже складно провести якесь розслідування і що-небудь довести. Якщо ви пригадаєте, що у вас там, начебто якось місяць тому хтось бив, і це, навіть відбулося на території міліції, то потім, практично, неможливо що або довести. Це трактуватиметься як ваше бажання увійти від відповідальності. Тому, потрібно все робити вчасно, і звичайно в цьому випадку дуже добре мати адвоката.
Раджу не сперечатися працівникам міліції у момент затримання, щоб не можна було говорить про те, що ви чинили опір. Порада співробітників міліції, ще з радянських часів - якщо Вас затримують, краще мовчати і їхати в райвідділ, а там все пояснити начальникові. Чинити опір – по-перше це карається, а потім, все, що до вас застосовуватиметься все спишеться на цей опір. Тому, що ніхто не хоче гинути, а співробітники гинуть на своєму робочому місці, у зв'язку з опором.
Є спеціальна пам'ятка, яку ми поширюємо «Твої права при затриманні чи арешті», раджу з нею ознайомитись.
Бесіду вела A. Парфьонова
лютий 2009 р.