Місто історичне

ХЕРСОН У 18 СТОРІЧЧІ

1737. В 1737 році, в ході чергової російсько-турецької війни, на місці сучасного хлібозаводу і портового елеватора запорізькі козаки кошового отамана Івана Малашевича, що входили до складу армії фельдмаршала Бурхар-да-Христофора фон Мініха, звели земляне зміцнення Александровський шанець або Александр-шанц. Свою назву фортеця отримала на честь командира однієї з дивізій - генерала Олександра Івановича Румянцева. Александр-шанц представляв собою земляну фортецю (ретраншемент)

Герб Херсонського пікінерного полка - перший герб Херсона 1776.

з двома бастіонами. За земляним валом знаходилися 3 «житлових покойца» і 10 землянок. В 1737 -1740 роках тут розташовувався центр Перевозськой паланки, -одної з адміністративно-територіальних одиниць Запорізької Січі, що контролювала перевози через Дніпро. Гарнізон складався з полкового старшини і 219 козаків.
Після заключення в 1740 році в Бєлграді мирного договору між Росією і імперією Османа російська армія покинула пониззя Дніпра. Проте запорожці не залишили Александр-шанцю, влаштувавши там форпост для спостереження за татарами. Тут же знаходилася і переправа. У фортеці постійно перебувала кінна сотня, а з 1775 року і станція поштового гону з 5 поштарями і 10 кіньми.
В результаті перемоги російських військ в російсько-турецькій війні 1768 - 1774 роках, в болгарському селі Кючук-Кайнарджі був підписаний мирний договір.

З метою зміцнення південних рубежів Російської імперії на місці Александр-шанцю в 1778 році по указу імператриці Катерини II була закладена Херсонська фортеця з адміралтейством.
Ім'я нового міста було вибрано намісником Новороссії Григорієм Олександровичем Потьомкіним не випадково. Саме так в середні століття називався Херсонес, де Святий князь Володимир прийняв водохреще.
З серпня 1778 року керівництво будівництвом фортеці і верфі було доручено генерал-цехмейстеру Івану Абрамовичу (Ібрагімовичу) Ганнібалу, - сину арапа Петра Великого, герою російсько-турецької війни 1768 - 1774 років, що відрізнився при узятті фортеці Наварін і в Чесменській битві. Весь тягар робіт по споруді зміцнень ліг на місцевий гарнізон, запорожців, що були, і каторжників, серед яких був і прославлений гайдамацкий отаман Семен Гаркуша. Дещо пізніше до Херсона прибуло близько 1000 корабельних теслярів.
Вже в 1779 році на Херсонській кораблебудівній верфі були закладені перші кораблі Чорноморського флоту. Правда, перший лінійний корабель «Катерина», побудований з сирого лісу, дав течину вже при спуску на воду, проте наступний 66 гарматний лінійний корабель «Слава Катерини» успішно зійшов із стапелів в 1783 році. Будівництвом кораблів керував корабельних справ майстер Семен Афанасьев. В тому ж році споруджувалися фрегати «Хоробрий», «Херсон», «Крим», «Обережний».
1782р. Херсон XVIII в. не тільки центр військового суднобудування, але і крупне торгове місто-порт на півдні Росії, перевалочний пункт товарів з Росії за рубіж і з-за кордону до Росії. Затвердження Росії на берегах Чорного моря сприяло розвитку промисловості в Росії і на Україні, розквіту внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Вже через два роки після початку будівництва до Херсона прийшли перші торгові судна з вантажем. В 1782 р. опублікований указ про вільну торгівлю лісом і хлібом. З усіх кінців світу в місто приїжджають підприємці, з'являються комерційні будинки і фірми. В 1782г. виникає Компанія польських магнатів з капіталом в 120 тисяч. З'являється французька компанія Антуана, польська Заболоцького, константинопольська Фродінга, австрійська Фабрі, російська Масленникова.
В 1783 році до Херсона прибула команда балтійських матросів під керівництвом тоді ще капітана II рангу Федора Федоровича Ушакова. В цей час в місті лютувала чума. Ушаков доклав немало зусиль, щоб врятувати свою команду, що споруджувала лінійний корабель «Святий Павло» від смертоносної епідемії.

Федір Федорович Ушаков

Іван Ібрагімович Ганнібал

До кінця XIX в. Херсон розкидався на 16 км по Дніпру. Військовий форштадт забудовувався на північ і до фортеці. На північ забудовувалась Забалка і Сухарно. З'явилися цивільні будови у фортеці і на захід від неї. В 1783 р. на вимогу Новоросійського генерал-губернатора, був створений план забудови території фортеці, і продажу приватним особам споруд, що збереглися.
1786року в Херсоні налічувалось близько 10,0тис.населення. Своєрідним був склад міського населення. Першожителями майбутнього міста стали приписані до державної верфі робітники, каторжники, зіслані сюди на примусові роботи та військові. Будівництво кораблів притягло сюди сотні вільних робітників.
1787 – 1794рр. після закінчення російсько-турецької воїни в Херсоні розташувався штаб М.В.Суворова в будинку по вул. Суворова, 1 -А. Пам'ятає Суворова і дерево-довгожитель - в'яз, посаджений поряд в кінці XVIII століття.

1780р. Як і більшість вулиць центральної частини міста, вулиця Комунарів досить непогано зберегла свій первинний вигляд, - тут немало будівель кінця XVIII - почала XX століть. Серед них виділяється будинок № 14, де в 1960 році відкрився планетарій, а збудували його ще в 1780р. як єврейську синаногу.
.

З 1784 Херсон- повітове місто Єкатеринославської губернії

1790-1793рр. В кінці XVIII в. промисловий розвиток Херсона пов'язаний з потребами Чорноморського флоту і торгівлі. В 1790 р. в місті заснований перший на півдні України ливарний завод для оснащення гарматами Чорноморського флоту. На ньому також відливали дзвони, снаряди, якорі і різні корабельні обладнання. До 1793 р. на заводі виготовили 431 мідну гармату, потім все устаткування передали Луганському чавуноливарному заводу. В місті працювало 5 цегляних заводів, 18 кузень. На північ від Купецького міста і уздовж балки працювало два шкіряних і чотири заводи свічок. В 1793 р. заснований канатний завод на місці, де зараз розташований центральний ринок. За планом будівництва міста всі промислові підприємства винесені на околиці.

З 1795р Херсон- повітове місто Вознесенського намісництва

1796р.-входить до складу відновленої Новоросійської губернії