ХЕРСОН. ГРОМАДА. ІНІЦІАТИВА

Портал суспільних знань і дій для розвитку Херсонщини

gerb_sity

Місто

gerb_region

Область

search_icon
 

Криза демократії

Доля Євромайданів через досвід невдач

Парфенова А.

Я добре пам’ятаю 2004 рік, колосальний підйом і надію, що ось прийдуть демократичні сили до влади і почнуть будувати разом з народом європейську країну. Що нарешті, закінчиться для України морок деградації, розтління, дерибану чужеродними силами і власними хапугами.

Але, все скінчилося бездарною гризнею демократів і приходом до влади авторитарного режиму, вища верхівка якого є банальними крадіями з досвідом і замашками бандитів, а вертикаль влади, побудована ними, незважаючи на наявність професійних порядних управлінців, заставляє, практично кожного, хто туди потрапляє, служити режиму, а не народу.

Але, цей гіркий досвід даний нам не просто так.

Я впевнена, що євромайданівці не повинні приймати на віру голі призиви і запевнення ні від кого – ні від опозиції, ні від влади. Ми, свідомі українці, яким жити в цій країні і тут ростити своїх дітей та онуків, повинні убезпечити не тільки себе, але, й нашу підрослу прекрасну молодь, яка, фактично, замість нас вийшла на майдани, від нових ілюзій і від нового розчарування.

Ми повинні бути одночасно і піднесеними, і раціональними. Ми повинні не тільки вимагати, щоб вся влада одночасно пішла геть, але й думати на 2 кроки уперед, як втримати та як облаштувати нашу державу, щоб ми могли бути успішними разом із нею, адже, на сьогодні, в народу забрали, практично, все. Всі основні ресурси країни від економічних, фінансових до інформаційних монопольно знаходяться в руках купки олігархів.

І тому, на мій погляд, на першому етапі, ми повинні добитися від влади:

  • Беззаперечної відставки, розслідування вини та притягнення до відповідальності, згідно законодавства, секретаря РНБО А. Клюєва та міністра МВС В. Захарченка за допущення (або влаштування ) провокацій проти власного народу

  • Негайного притягнення до відповідальності всіх, причетних до жорстокого побиття мирних демонстрантів на Майдані та влаштуванні провокацій біля адміністрації президента

  • Створення комісії з представників влади, опозиції та представників Євромайданів щодо розслідування випадків політичного переслідування учасників Євромайданів та негайного звільнення всіх, кого ув’язнили, фальсифікуючи вину

  • Проведення до 17-25 грудня звіту перед Верховною радою та народом уряду Азарова (або тимчасового уряду /уряду народної довіри тощо) з представленням та публікацією відповідних матеріалів щодо:

    • активів країни (перелік та прибутковість державних підприємств; перелік власників природних монополій та порівняння доходів від них до приватизації та після; перелік та аналіз олігархічних монополій, доходи з них до казни держави; перелік приватизованих підприємств та їх власники, які не виконали інвестзобов’язання після приватизації; аналіз вимивання коштів з України в офшорні зони та інші питання)

    • чіткого аналізу економічних, політичних та цивілізаційних вигід і ризиків євроінтеграції

    • чіткого аналізу економічних, політичних та цивілізаційних вигід і ризиків вступу до Митного союзу

    • механізмів зростання лав українських мільярдерів в період кризи та зубожіння народу

  • Проведення звіту президента Януковича перед народом щодо результатів трирічного правління, в т.ч. шодо того, яким чином син глави держави Олександр Янукович за 3 роки падіння України в економічну прірву став мільярдером.

Також, представники Євромайданів повинні твердо застерегти владу від застосування технологій розколу України для збереження власного панівного становища на обломках України, бо саме цим вже почала займатися її представники, влаштовуючи паралельні майдани.

Що стосується опозиційного триумвірату, то, на мій погляд, неозброєним оком видно їхню спільну організаційну та ідейну слабкість. Ми вже більше тижня спостерігаємо за прямодушними або навмисними водіннями євромайданівців облудними шляхами дурнуватих цілей замість формування конкретного реалістичного плану дій. Наші революціонери вже мали би провести народний праймеріз щодо створення уряду народної довіри, щоб не повторити помилки Помаранчевої революції, коли вся країна декілька разів ставала заручником кількамісячних торгів опозиційних блоків за портфелі, після перемоги на виборах. Але цього теж немає.

На цьому фоні, прості представники опозиційних партій в регіонах виглядають набагато більш професійними та патріотичними.

Тому, ми повинні почути від наших головних опозиціонерів, які зовуть нас всіх на барикади, про те, як вони, у випадку приходу до влади, збираються:

  • забезпечити дієздатну перехідну владу (уряд народної довіри)

  • забезпечити економічну стабільність

  • убезпечити Україну від розпалювання міжнаціональної ворожнечі та підігріву сепаратистських настроїв.

Ми повинні, на мій погляд, запитати у всіх представників опозиційних сил: "Чому в них немає жодної вимоги щодо демонополізації українського олігархату?"

Чому вони не проводять консультації з представниками громадянського суспільства щодо шляхів розвитку країни? Я, наприклад, не бачила і не чула, щоб представники опозиції проводили круглі столи чи опитування, чи діалоги з громадськістю, бізнесом, науковцями. Вони, що є непогрішимими у своїх знаннях і все знають наперед? Щось я дуже сумніваюся. Навпаки, мені здається, що це яскравий приклад недалекоглядності та безвідповідальності.

У зв’язку з цим, я впевнена, що треба дорослішати самому громадянському суспільству України. На мій погляд, треба, щоб громадськість України, представники наукової спільноти, малого і середнього бізнесу, демократичних сил, нарешті, самі почати формувати проект країни, який потрібен саме нам, простім українцям, бо ніхто цього не зробить за нас.

І так само самі, ми повинні сформувати реалістичні сучасні механізми формування цілей розвитку країни, їх прийняття, реалізації та народного контролю за ефективністю їх виконання. Це дозволить зробити державний механізм налаштованим на розвиток народу, а не купки загарбників, які використовують державу, як закрите акціонерне товариство для власного збагачення та навічного панування.

Я вже більше 2-х років тому назад пропонувала представникам Громадянської Асамблеї України почати формувати таку візію сучасної успішної України, розробивши концепцію та деталізацію проекту. На жаль, це, практично, нікого зацікавило, як, власне і зараз мало кого це цікавить. Але, чудес, на жаль, не буває. І якщо ми не захочемо вкласти свій запал, своє прагнення до кращого життя, свій інтелектуальний потенціал не тільки в гасла і вимоги, але й у інтелектуальний продукт щодо розвитку власної країни, то, я думаю, нас будуть чекати нові жорстокі розчарування.

Я не думаю, що моя думка, чи мої пропозиції є 100% вірними. Я думаю, що нам всім разом треба добре думати, дискутувати та працювати над візією сучасної демократичної європейської України.

Концепція проекту «Якою має бути Україна або Громадянське суспільство, як формула успіху громади і країни» (2012 рік)

Пропонована деталізація цілей громадянського суспільства та завдань ГАУ в проекті «Якою має бути Україна або Громадянське суспільство, як формула успіху громади і країни»(2012 рік)