Діалоги з представниками депутатського корпусу

Інтерв'ю депутата Херсонської міської ради V скликання Сергія Кириченка

Сергію Олександровичу, в свій час Ви були народним депутатом України від Херсонщини, зараз ви обрані депутатом Херсонської міської ради. Які ідеї та напрацювання тих років Ви готові втілювати на місцевому рівні?

Дійсно, я був вісім років депутатом Верховної Ради і моя діяльність в парламенті була зосереджена на питаннях розбудови законодавства з прав людини, так як я є вченим з права. Тема моєї дисертації, яку я захищав в свій час у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, - «Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України». Ця тема була обрана мною, так як я вважаю найважливішим завданням України, на цьому етапі розвитку, побудову нового якісного громадянського суспільства, де роль держави докорінно змінюється – на другий план відходять функції примусу, на перший - виходять функції партнерства з громадянським суспільством. В цьому ракурсі роль прав людини і їхній захист є одним з головних механізмів побудови такої держави.

Я був автором проекту закону про уповноваженого Верховної ради України з прав людини, в якому був передбачений відповідний орган парламентського контролю і органи з захисту прав людини на місцях. На жаль, був прийнятий закон, який лобіювала Н. Карпачова, в якому був передбачений тільки центральний офіс, а в обласних центрах відсутні представництва з прав людини. Але це позбавляє громадян найголовнішого - ефективного захисту їх прав і свобод! Тому я та блок «Громадський контроль» ініціюють прийняття нової редакції Статуту територіальної громади нашого міста, в якому головними посадовими особами самоврядування окрім міського голови та його заступників є посади уповноваженого з прав людини та громадського аудитора. Саме ці, обрані громадою і наділені значними повноваженнями представники громади, стануть реальною ланкою контролю громади над діяльністю влади та забезпечення законних прав і свобод членів територіальної громади.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про функції громадського прокурора та громадського аудитора, посади яких Ви пропонуєте ввести в новій редакції Статуту територіальної громади міста

Уповноважений з прав людини - це чиновник, але з особливим статусом. Ми пропонуємо спочатку обирати його сесією депутатів міської ради, це надасть йому відповідний імунітет, легітимність і захищений статус. А потім у майбутньому він може обиратись на виборах територіальною громадою одночасно з виборами міського голови, як уповноважений з прав людини. Тобто буде окремий бюлетень, і якщо його херсонці оберуть його усією громадою, тоді він отримає легітимність і владу з рук самих виборців, херсонців.

Якщо член територіальної громади не знайшов захисту своїх прав і свобод в коридорах місцевої влади, то він іде до цієї особи і та особа має такі відповідні повноваження, що може додатково і більш фахово надати роз’яснення або звернутись до відповідних інстанцій з вимогою додержання законодавства України. Дуже важливо також те, щоб ці послуги отримувались безкоштовно, особливо на даному етапі, бо це форма не просто юридичних послуг, а ще й соціального захисту. Адже у нас більшість людей просто не можуть отримати юридичних консультацій, бо одне буквально питання, коштує кілька десятків гривень. Приватний юрист чи адвокат не буде гаяти час, щоб безкоштовно захищати чиїсь попрані права, а громадські приймальні, на зразок «Громадського контролю» не мають можливості охопити весь спектр питань і захистити всіх, хто потребує допомоги. Тобто правозахисна функція територіальної громади зараз оголена і відсутня. Тому треба вводити інститут громадського прокурора, відповідний апарат і виділяти для цього необхідні кошти.

Також ми вважаємо, що треба ввести посаду громадського аудитора – це також посадова особа, яка повинна обиратися на сесії. Зараз, наприклад, працівники КРУ не займаються перевіркою виділення бюджетних коштів. І ніхто не може спитати: «А скільки грошей виділили і куди вони пішли?» Але ми співвласники всього майна та коштів територіальної громади. То може співвласник отримати відповідні процедури і порядок і хоча б інформацію про те, як його майно витрачається, та використовується? Тому повинна бути відповідна структура, яка прописана в статуті територіальної громади, яка дає право членам територіальної громади через цю структуру або посадову виборну особу мати відповідну інформацію і впливати на ці процеси.

Чи брали Ви за основу досвід нашої країни або інших країн, коли розробляли концепцію посад уповноваженого з прав людини та аудитора в статуті громади нашого міста?

Ці посади ми пропонуємо вивчивши досвід міста Модесто Станіславського округу штату Каліфорнія. Там є інститути посадових представників територіальної громади міста, а також прокурора міста і ревізора. В багатьох штатах США населення обирає шерифів. Територіальні громади інших країн, також містять такі виборні посади як аудитор, або прокурор - це зі спеціальним статусом виборні посадові особи місцевого самоврядування, які відповідають за дотримання прав і свобод громадян на місцях. Якщо такі багаті країни, як США, країни Європи мають такі посади і виборні органи і ці інституції ефективно працюють, то що говорити про нашу країну, в якій, як я вже говорив, більшість співгромадян потребують безкоштовної юридичної допомоги та правового захисту.

Треба згадати і добру практику радянських часів. Я був обраний депутатом Херсонської міської ради в 1990 році і я добре пам’ятаю і ніколи не забуду, що начальників районних, міських і обласних відділів і управлінь міліції обирали на сесіях відповідних рад. І тоді зрозуміло, що вони підзвітні і в них є відповідальність, і вони розуміли, «якщо я буду погано працювати: не розкривати злочини і т. д., не забезпечувати охорону правопорядку, то мене знімуть в будь-який момент». Зараз такого, нажаль, нема.

І тому ми з нашою командою – блоком «Громадського контролю», а це досить велика команда – близько 70 чоловік, із яких 16 нині стали депутатами різних рівнів, розробили, вірніше доопрацювали проект статуту м. Херсона, який ми вже подавали чотири роки тому назад. І користуючись моїми правами депутата і затвердженим регламентом міської ради, ми вносимо це як проект рішення міської ради щодо прийняття нової редакції статуту територіальної громади.

Які ще питання Ви хочете вирішити з введенням нового статуту?

В Статуті територіальної громади, який був прийнятий в 2003 році, громадяни, які живуть в межах міста Херсона, реально позбавлені одного з найнеобхідніших прав – права проведення громадських слухань за власною ініціативою з питань, що їх хвилюють. В статті 79 нашого статуту в розділі частини ІУ «громадські слухання» записано, хто у нас має право ініціювати громадські слухання. Це міський голова, відповідна районна у місті рада, міська рада, селищний, сільський голова, селищна рада і члени територіальної громади, які проживають на території відповідного селища, села; а херсонці де? Так хитро й підло зроблено, що херсонці не мають права ініціювати громадські слухання. Якщо захочуть чиновники потопити ініціативу херсонців щодо ініціювання громадських слухань, вони ткнуть в носа, вибачте, цю статтю і скажуть: «А ви не маєте права! Міський голова не захотів, значить не буде слухань.». І це брутальне порушення прав територіальної громади, мешканців нашого міста і таких недоліків в статуті дуже багато.

Нова редакція статуту повинна виправити всі ті недоліки, які закладені в старому статуті, надати реальні права і повноваження мешканцям міста Херсона, рядовим громадянам, щоб вони могли, в тому числі, безперешкодно ініціювати скликання і проведення громадських слухань. Адже перед громадою стоїть багато актуальних питань: це і проблема захоплення берегу (прибережної смуги Дніпра), це і захоплення територій парків, скверів і та ж, так звана, реконструкція центру міста Херсона, це і проблема звалища побутових відходів, яке горить і смердить – люди не можуть дихати тощо. І треба нарешті вирішувати всі ці проблеми і дати для цього волю й свободу нашим громадянам, насамперед через відповідні статути територіальних громад. Адже законодавство про місцеве самоврядування сформовано таким, що там законодавче забезпечення місцевих ініціатив передане до компетенції самих територіальних громад через посилання на статути територіальних громад. Це зроблено, щоб не вводити зайві деталі і саме це дає нам максимальну свободу. Але добре видно, що наші посадовці не захотіли давати багато свободи громадянам, і усім містом править чиновник, а не херсонець. Ми хочемо ці полюси переорієнтувати, щоб найбільші повноваження мали рядові члени херсонської громади, а чиновники були реально підконтрольні громаді, тому що це статут громади, а не міської ради, тобто пріоритетними повинні бути права і свободи мешканців.

Чи плануєте Ви ініціювати обговорення нової редакції статуту територіальної громади?

Я думаю, що ми поєднаємо зусилля в цьому напрямку з дієвими громадськими організаціями, я просив би і дуже мрію про це. Я розумію, що легких перемог не буває. І тільки об’єднання зусиль дає можливість відбуватися таким процесам у суспільстві, коли ідеї оволодівають масами. Тому треба провести велику підготовчу роботу: прес-конференції, круглі столи, громадські слухання і через них та ЗМІ донести основні ідеї змін, які ми пропонуємо в новій редакції статуту територіальної громади та порівняти їх з тими недоліками і недолугостями, які закладені в діючому статуті; який вже морально застарів і багато норм якого є атавізмом.

І це треба провести в короткий термін, тому що статут м. Херсона визначає, також, повноваження районних у місті рад, а це відбивається на бюджетних процесах, а бюджет, як відомо затверджується наприкінці відповідного бюджетного року, а ми вже перейшли перше половину і тому треба поспішати, щоб хоча б десь там якщо не на літній сесії, то хоча б десь в першій половині осені було цей статут затверджено в кінцевій редакції. Тому ми запрошуємо всіх до обговорення проекту статуту, який представлено на даному сайті.

Бесіду вела Г. Парфьонова

Березень 2007 р.