Роздуми

Жінки в політиці. Полемічні записки від Н. Возаловської

Представники громадського об'єднання  "Жіночий консорціум України" протягом 2-х днів на початку лютого 2014 року проводили в Херсоні заходи  на тему «Жінки у політиці: шляхи, проблеми, участь». Метою заходів була презентація аналітичного дослідження, з’ясування особливостей просування жінок у політику на місцевому рівні та шляхи поліпшення ситуації з представиництвом жінок у політиці. Були дуже цікаві презентації і жвава дискусія на тему жіноцтва у політиці.

Отже, а чому так мало жінок в політиці? Дехто каже, що самі не йдуть, дехто - а що їм там робити? Вважається, що жінка - це перш за все мати, дружина, господиня, як кажуть, охоронниця домашнього вогнища, а в багатьох випадках - його добувачка. Тобто, певною мірою, обслуговуючий персонал для чоловіка, дітей і шефа на роботі. Багатьох жінок це влаштовує. Бути гарною матір’ю, господинею - це також покликання. Але є жінки, які мають амбіції, в доброму розумінні цього слова, бажання, сили, потенціал, щоб реалізувати себе у політиці. І тут на жінок чатує такий собі монстр, як суспільні стереотипи: не жіноча справа, брудна справа, і т.д. Пробитися жінкам до її величності - політики дуже складна справа. Надто високі барикади збудувало суспільство. До того ж, кого включати у виборчі списки вирішують вожді і ті, хто їх фінансує. Тому представниць слабкої статі потрапляють туди дуже мало. А якщо жінка все-таки проривається до "святая-святих", то на неї чатують нові випробування. Тут одразу суспільство, в особі мас-медіа, починає "полювання на відьом". У нашому суспільстві вважається, що жінки до парламенту та ін. структур влади проходять:1) через ліжко, 2) через родинні зв’язки, 3) через харизму і великі досягнення в якійсь сфері (письменниці, спортсменки, співачки), тобто «ікони» для виборчого списку. Скажіть, а що не так думає більшість? Мені здається, що саме так.

Тим не менш, у нас в Парламенті є активні жінки з розумом, досвідом роботи, знаннями, у яких болить душа за долю України, котрі, як дійсно господині, намагаються навести лад у державі. І таких жінок має бути в Парламенті набагато більше. За будь якої ситуації, жінки в парламенті є більш стриманішими, ніж наші доблесні чоловіки: не тягають одна одну за волосся, слава Богу, не б'ються та, напевне, більш організовані і працездатні. Звичайно, далеко не всі жінки, як і не всі чоловіки, можуть і хочуть бути політиками. Головне щоб жінки, на рівні з чоловіками, мали реальні можливості себе реалізувати. Мої думки можуть бути не прийняті чоловічою аудиторією і навіть частиною жіноцтва. Але так, на мою думку, виглядає сьогодення.

Н. Возаловська, голова Херсонської обласної організації політичної партії Українська платформа "Собор"