Вчасно

Гарячі сльози по щоках, які ще по-дитячому червоніють, коли плаче. В грудях щось тисне і болить. Чому саме на її долю випало таке горе?

Дрібні негаразди здаються велетенськими, коли тобі лише 15. Щастя не буває. Романтика буває лише в кіно та старих романах.

А може, якщо вона буде доросла, все зміниться? Дрібні кишенькові гроші дзеленчать в кишені. Розмазуючи разом із сльозами так старанно та невміло нафарбовані очі, перераховує монетки, що батьки дали на сніданок в школі. Так, вона вже доросла, може бути дорослою.

Гроші з тремтячої ніжної долоньки швидко зникають в брудному гаманці бабусі біля переходу. Вона здається собі дорослою. Кілька невмілих, невпевнених спалахів запальнички в змерзлій руці. І сірий дим зникає в легенях. Смоли осідають на ще рожевих, не зіпсутих міським смогом легенях. Нікотин по тонесеньких капілярах біжить разом з її гарячою кров'ю. Вона вірить, що доросла. Разом з сірувато-жовтим димом в холодному повітрі розчиняються краплі дитячого здоров'я.

Через кілька тижнів вона посміється над дрібницею, яка здавалася трагедією. Через кілька місяців буде весело сміятися з подругами в зимовому парку. Через кілька років навіть не згадає, чому плакала того холодного вечора. Через кілька десятків років мріятиме про повернення того часу, коли здоров'я ще не цінувалось, а здавалось обов'язковою частиною безтурботного дитинства.

От тільки запізно...

Возна Юлія