Наші права

Твої права при затриманні чи арешті

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених Законом.

Проте кожного можуть затримати співробітники міліції.

Якщо тебе затримують, намагайся зберегти спокій і ввічливо вимагай дотримання твоїх прав. Не ображай працівників міліції і не чини їм фізичного опору.

ПАМ'ЯТАЙ! Тебе можуть затримати лише у визначених законом випадках!

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення:

- коли ти скоїв правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність і обов'язково має бути складений протокол, а для його складання у тебе немає посвідчення особи і немає свідків, які змогли б повідомити про тебе необхідні дані;

- коли ти здійснюєш адміністративне порушення, до тебе вичерпалися всі інші заходи впливу, а ти не припиняєш своєї протиправної діяльності.

Співробітники міліції зобов'язані представитись, пояснити, яке правопорушення ти вчинив, або у вчиненні якого злочину тебе підозрюють, а також роз'яснити, які твої права і обов'язки, визначені процесуальним законодавством.

Адміністративне затримання не може тривати більше, ніж три години. Неповнолітнього міліція має право тримати тільки у спеціально відведених для цього приміщеннях. Затриманого зобов'язані відпустити після з'ясування особи.

Про факт і місце затримання неповнолітнього обов'язково повідомляють батькам або особам, що їх замінюють.

Затримання та взяття під варту неповнолітнього застосовується лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину... (Кримінально-процесуальний кодекс України)

Тебе можуть також затримати по підозрі у вчиненні кримінального злочину, але це затримання можливе лише при наявності однієї з таких підстав:

- коли тебе застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

- коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на тебе, що саме ти вчинив злочин;

- коли на тобі, або на твоєму одягу, або при тобі, або у твоєму житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчинені злочину, ії може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли зона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особу підозрюваного

При затриманні по підозрі у скоєнні кримінального злочину:

- Тобі мають роз'яснити твої права, у тому числі про право не свідчити проти себе чи своїх рідних, а також право мати захисника і зустріч з ним до першого допиту і скласти про це протокол;

- має бути складений протокол про затримання неповнолітнього, підозрюваного у вчиненні злочину, із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місця затримання; пояснень затриманого, а також часу складення протоколу про роз'яснення підозрюваному своїх прав. Неповнолітній може відмовитися підписувати протокол і по це теж повинен бути зроблений відповідний запис;

- затримання по підозрі у скоєнні кримінального злочину не може тривати більше 72-х годин. Якщо цей термін сплинув, особа має бути звільнена, крім випадків, коли слідчі органи отримують дозвіл суду на взяття під варту.

Після складання протоколу може бути здійснено особистий огляд підозрюваного і вилучення речей та документів. Такий огляд може здійснюватися лише особою однієї з особою статі у присутності двох понятих.

Неповнолітній має право:

- давати показання або відмовлятися давати показання і відповідати на запитання;

- мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

- подавати докази, заявляти клопотання і відводи;

- вимагати перевірки прокурором правомірності затримання;

- подавати скарги на дії і рішення особи, яка проводить оперативно-розшукової дії та дізнання, слідчого, прокурора;

- користуватися юридичною допомогою захисника;

- оскаржувати постанову по справі.

Вимагай, аби повідомлення батькам було здійснено якнайшвидше! Вимагай захисника після затримання! Нічого не підписуй до появи батьків або захисника!

Нічого не підписуй, попередньо не прочитавши текст! ПАМ'ЯТАЙ! ТИ НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ ДОВОДИТИ СВОЮ НЕВИННІСТЬ.

Про дієздатність

Діти до 14 років вправі самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди. Всі інші угоди від імені неповнолітніх укладають їх батьки (усиновителі) або опікуни. Малолітні особи не несуть відповідальності за завдану ними шкоду (ст. 31 Цивільного кодексу). Ст. 1178 ЦК передбачає, що за шкоду, заподіяну дитиною, якій не виповнилося 14 років, відповідають її батьки (всиновлювачі), опікуни, виховні установи.

Неповнолітні віком від 14 до 18 років мають право укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників. Самостійно вони можуть розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, самостійно здійснювати права на резуль¬тати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, бути учасником (зас¬новником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи, самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися внеском.

Якщо шкоду заподіяв неповнолітній віком від 14 до 18 років, то він відповідає за це сам на загальних засадах (ст. 1179 Цивільного кодексу).

Якщо у неповнолітнього віком від 14 до 18 років немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, шкода у відповідній частині повинна бути відшкодована його батьками (усиновителями) або піклувальником.

Про відповідальність батьків

(витяги із Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 180).

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодав¬ством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, - тягне за собою накладання штрафу від одного до трьох неоподат¬ковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 184).

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стяг¬нення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинене неповнолітнім віком від 14 до 16 правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх заміняють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого насту¬пає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян.

Про приймальник-розподільник

У приймальники-розподільники можуть бути доставлені неповнолітні віком від 11 до 18 років на термін до 30 діб, які:

- вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підляга¬ють кримінальній відповідальності, якщо є потреба негайно ізолювати їх;

- згідно з вироком суду направляються у спеціальні установи для неповнолітніх;

- самовільно залишили спеціальний навчально-виховний заклад, де вони перебували.

Про насильство

Насильство - це образа, приниження або контроль іншої людини.

Насильство може бути фізичним, сексуальним, фінансовим, емоційним і навіть духовним. Як правило, насильство повторюється і відбувається циклічно. Психологічне насильство над дитиною не дозволяє їй створити позитивний образ Я, знижує самооцінку, заважає розвитку соціальних навиків, здатності до відкритості і довіри. Психологічне насильство може проявлятися в:

- несприйнятті: дорослий не бажає знати про потреби дитини;

- ізоляції: дорослий заважає дитині заводити дружбу, формує впевненість у її самотності;

- тероризуванні: дорослий словесно нападає на дитину, створює атмосферу страху, дитина починає думати, що світ ворожий і незбагненний;

- ігноруванні: дорослий не проявляє теплих почуттів до дитини, веде себе холодно, жорстко, порушуючи цим емоційний та інтелектуальний розвиток дитини;

- деструктивності: дорослий потурає асоціальній поведінці дитини, посилюючи відхилення у її поведінці, і тим самим робить її непридатною для нормального життя у суспільстві.

Емоційне насильство може проявлятися у критичних: "Чому ти так погано вчишся! Я в твоєму віці ходив у школу пішки, за п'ять кілометрів. Сам заробляв на зошити" (підтекст: я хороший, ти - поганий). "Подивись у дзеркало, на кого ти схожий!" (ти некрасивий і неохайний і навіть не помічаєш цього). "Ти що, не можеш вирішити таку просту задачу!" (ти не самостійний і не вмієш мислити). Ці зауваження викликають у дитини злість, образу, втрату поваги до себе. Словесна атака дозволяє дорослому відчути себе більш значущим і гідним поваги за рахунок зниження самооцінки дитини.

Якщо ти - жертва насильства:

- Ти - не самотній. Ти - не винен. Розкажи про те, що трапилося, кому-небудь, хто повірить тобі.

- Якщо тобі потрібна медична допомога - негайно звернися до лікаря.

- Розроби план безпеки. Якщо відчуєш небезпеку, ти повинен знати, як можна швидко піти з дому. Запам'ятай номери телефонів і адреси, куди можна звернутися у критичних ситуаціях.

Якщо ти скоїв насильство:

- Ти не безнадійний. Ти можеш змінитися, якщо звернешся за допомогою і приймеш її. Навколо тебе є люди, що можуть допомогти.

- Ти несеш відповідальність за свої вчинки.

- Якщо ти не почнеш щось змінювати, у твоїй поведінці буде все більше і більше насильства. Від цього постраждають ті, кого ти любиш і про кого піклуєшся.

- Якщо ти не звернешся за допомогою, твоє почуття неповноцінності теж буде зрос¬тати.

Якщо ти дізнався про насильство:

- Тактовно підтримай жертву насильства. Приготуйся вислухати без осуду.

- Переконай того, хто постраждав, що він не винен і не заслужив ні побоїв, ні образ.

- У разі необхідності надай медичну допомогу і подбай про його безпеку.

- Переконай, що будеш підтримувати його, навіть якщо він не послухає твоїх порад.

- Якщо жертвою стала дитина, сповісти в державну або громадську організацію. Не говори сам із кривдником, не намагайся сам перевірити справедливість звинувачень.

- Якщо ти знаєш когось, хто чинить насильство, не приймай його пояснень і не вимагай від нього обіцянок припинити насильство.

- Ознайомся з адресами і телефонами організацій, які можуть допомогти тому, хто коїть насильство. Переконай його звернутися за допомогою.

- Знайди того, хто підтримає тебе.

Важливі поради, зразок заяви

1. Якщо твої права порушено, сповісти про це спочатку батькам. Якщо батьки не в змозі тебе захистити, звернися до директора твого учбового закладу. Якщо й він не вирішить проблеми, звертайся до державних установ, які повинні захищати твої права. Починати треба із районних установ. Якщо ти не отримаєш там допомоги, звертайся у міські і обласні. Краще звертатися у кілька установ одночасно - тоді більше людей клопотатиметься твоєю проблемою.

Всі ці установи зобов'язані оберігати твої таємниці. Розголошення даних про карається законом.

2. Ти, мабуть, вже помітив, що не всі дорослі уважно слухають, коли ти розповів їм про свої проблеми. А буває, що, навіть вислухавши, вони не поспішають допомогти Краще зразу навчися писати заяви. Коли ти розповів свою історію усно, доросла людина заклопотана своїми проблемами, може про неї швидко забути.

Письмова заява реєструється в установі і службовець зобов'язаний нею займатися

Заява може бути коротка, але в ній обов'язково є твоя адреса, прізвище та ім'я

Не бійся. Поки ти боїшся, тої права будуть порушуватися.

Дуже важлива порада. Пам'ятай, що інші люди теж мають права, якщо не хочеш, хтось порушував твої права, - не порушуй права інших.