Діалоги з представниками депутатського корпусу

Інтерв'ю головного лікаря лікарні Комсомольского району імени А. и О. Тропіних, депутата міської ради IV та V скликань
Леоніда Трохимовича Ремиги

Леоніде Трохимовичу, які завдання Ви вирішуєте, як головний лікар – це адміністративні питання чи є й питання пов’язані з вирішенням медичних завдань?

Основна частина мого робочого часу пов’язана з управлінськими завданнями, які складаються із вирішення стратегічних та поточних питань. Поточні питання займають досить багато часу, бо, наприклад, кожного ранку перед головним лікарем звітують чергові лікарі про стан справ у відділеннях. Ми звертаємо увагу не тільки на стан хворого з клінічної точки зору, а і на те, як було організовано медичний процес – і обстеження, і лікування та які наслідки цього і які перспективи одужання. Це десь 20 відсотків часу. Поточними питання також є засідання в профільних комісіях, в яких я приймаю участь. Наприклад, це комісії з інвентаризації, з фінансового забезпечення, комісія з клінічних питань, протитуберкульозна, протионкологічна, і так далі, тобто є клінічні комісії і є загальні. Це теж десь 10-20% часу.

А решта часу пов’язана з вирішенням суто організаційних питань - зустрічі з керівниками структурних підрозділів, зустрічі зі співробітниками, іноді рішення їх побутових питань.

Кожного понеділку у нас проводиться апаратна нарада, на яку запрошується весь склад апарату управління лікарні де теж вирішується поточні питання і питання найближчої перспективи. Ну і звичайно, у мене є план роботи на день, на тиждень, на місяць, на квартал та перспективний план.

Що стосується чисто клінічних питань, то я не консультує з питань постановки діагнозу хоч маю для цього відповідний рівень кваліфікації - я терапевт. Але і зараз, коли іде чергування лікарні по місту, я виходжу на чергування і працюю як лікар – терапевт і загальний практик та надаю допомогу. У мене є кваліфікація – вища категорія, я підготовлений по кардіології, та загальним питанням терапії, та маю право лікувати.

Нові медичні технології, чи доступні вони зараз вашій лікарні та пацієнтам?

Нові медичні технології, це досить широке поняття і його можна розглядати в різних аспектах. Якщо говорити про застосування нових лікарських препаратів, які постійно вдосконалюються , то ми застосовуємо їх в практичній діяльності і відслідковуємо їх ефект.

Якщо ж говорити про діагностичні можливості, то, на жаль, придбання нової апаратури, яка сьогодні є, наприклад, в наших республіканських центрах або спеціалізованих клініках, у нас обмежена, тому ми працюємо на тій апаратурі, яка була придбана десь 10-15 років назад. Але, тим не менш, деякі методи і прийоми у використанні цієї апаратури ми теж удосконалюємо. Так, наприклад, наше реанімаційне відділення має придбану приблизно 10 років тому назад досить унікальну апаратуру. І за час її функціонування, ми розвиваємо можливості використання цієї апаратури за рахунок удосконалення методів інтерпретації даних і використання в подальшому одужанню людини. І кожного нового спеціаліста, який приходить до нас, ми навчаємо і працювати на апаратурі, і застосовувати нові препарати, тому тут ми теж в такому постійному оновленні з точки зору навчання технологіям нових спеціалістів. Хоча, звичайно, впровадження високих технологічних методів, які зараз існують в медицині, потребує уже серйозної фінансової підтримки і сьогодні вирішувати це питання дуже тяжко.

Але рівень кваліфікації наших кадрів, рівень апаратури, яку ми маємо, на сьогодні відповідає вимогам, і наша лікарня має вищу акредитаційну категорію. Ми здобуваємо її вже на протязі трьох періодів по п’ять років.

І сьогодні в нашій лікарні стаціонарно лікується кожен рік, майже 19 тисяч пацієнтів і кожен день поліклініку відвідують до 4 с половиною тисяч пацієнтів. І я вважаю, що це є прикладом доступності медичної допомоги населенню, що ми і забезпечуємо.

Чи відслідковуєте ви стан здоров’я населення, в тому числі дітей і підлітків? Адже зараз багато говорять про те, що стан здоров’я молоді погіршується. І чи вживаються якісь заходи щоб цьому запобігти?

Якщо говорити про такі вікові категорії, як діти чи підлітки, то дійсно є проблема погіршення стану їхнього здоров’я. Сьогодні бачимо поки ще незначну, але тенденцію збільшення захворювань пов’язаних з опорно - рухливим апаратом та з порушенням зору.

Як ми відслідковуємо? Ми відслідковуємо це по реєстрації станів, які лікарі засвідчують при зверненні або при профілактичних оглядах.

Які ми вживаємо заходи? У нас є, наприклад, дитячий офтальмологічний центр і ми дітей оздоровлюємо в ньому в той період (так званий терапевтичний), коли можна вплинути на цю проблему. Щорічно в такому центрі оздоровлюється близько 300 дітей, шляхом спеціальних прийомів, процедур, тренування зору, заняття на тренажерах Ефекти приголомшливі - майже 90 % поліпшення зору.

Можна відмітити, також, що на центральному рівні вжито заходи щодо більш чіткого відслідковування стану здоров’я підлітків. Для цього Міністерство охорони здоров’я трішки реорганізувало дитячу службу. Якщо раніше підлітками з 16 років займалися дорослі поліклініки, то зараз до 18 років займатимуться дитячі. Це дає змогу не «губити» підлітків, які закінчили школу, але не поступили до навчальних закладів. Нам не просто було перейти на нову систему - треба було підготувати фахівців, методично перебудувати свою роботу, але ми це все зробили. І зараз, педіатрична служба відстежує до дітей до 18 років, тобто чіткіша стала спадкоємність.

А чи існує система профілактики основних захворювань у школах і чи співпрацюєте Ви з ними в цих питаннях?

У нас є прямий зв'язок з системою освіти і контингент дітей для лікування формується саме в школах, тому що там працюють медичні сестри від наших лікарняних установ.

Що стосується питань лікування то це зрозуміло, а щодо питань проведення профілактичної роботи, щоб було менше захворювань у дітей?

Проведення звичайної санпросвітроботи. Ми не можемо втручатися в методичний процес викладання, наприклад, фізкультури. Але я думаю, що фахівці, які працюють у школах, враховують сучасні ризики. Мабуть вони враховують те, що зараз у дітей більш сидячий спосіб життя, що вони часто багато сидять за комп'ютером. Ми ж просто відстежуємо сам факт захворювання, що трапився і прагнемо зробити все, щоб дитина одужала.

Лікарня ім. А. та О. Тропініних знаменита тим, що створювалася на добродійні пожертвування братів Тропініних. Що фізично збереглося з тих часів і що збереглося, можливо, як духовний спадок?

З тих. часів, залишилася будівля і, напевно, дух філантропізму братів Тропіних. Хоча, коли я знов і знов звертаюсь до історії створення нашої лікарні, то в сьогоднішніх умовах просто не перестаєш дивуватися з такого дійсно дуже благородного вчинку цих заможних і добрих серцем людей. На мій погляд, просто разюча відмінність і з сьогоднішніми нашими заможними людьми.

Але в самій лікарні все таки ці традиції живі. Цільових великих грантів чи пожертв ми, звичайно, не маємо. Проте, зараз ми працюємо з благодійними фондами і, зокрема, з обласним фондом медицини. І якщо раніше люди висловлювали незадоволення, коли їх просили зробити благодійний внесок, то зараз, я хочу на цьому акцентувати увагу, це знаходить розуміння. Люди побачили, що ці цільові гроші, доходять саме до них. Вони переконалися в тому, що гроші повертаються, практично в повному об’ємі, на те відділення, або на ту структуру чи кабінет, в якому цей хворий або група хворих лікується. Також нам допомагають підприємства, на яких працюють хворі. Особливо якщо це важке захворювання, то лікування вимагає великих фінансових витрат і як правило підприємства відгукуються . Ось цей дух, він ще присутній, але, напевно, не такий розвинений, як в минулі часи.

Медицина вважається однією з самих корумпованих сфер. Як Ви відноситесь до цієї проблеми?

На мій погляд, слово корупція до медицини, як до лікарської справи, не підходить, адже законодавчо корупція має своє трактування, як зловживання службовим положенням. Свого часу, в медицині було поняття гонору. Це була система, коли все було цивілізовано - з гонорарів сплачували податки, на жаль, про це забули. Корупцією в медицині в цілому можна вважати такі випадки, коли чиновники від медицини розподіляють кошти і на цьому заробляють. А що стосується рядових лікарів, то представте, наприклад, роботу хірурга чи гінеколога. Це важка і відповідальна праця і тому я не вважаю, що вдячність пацієнта є чимось неприпустимим. Коли моя мама лікувалася у хірурга, вона завжди думала, як же віддячити лікареві. Мабуть, така наша спадковість, такий наш менталітет.

Хоча не треба забувати і про те, що зараз зарплата рядового лікаря є досить низькою і становить приблизно 480 – 500 гривень. Якщо в сім’ї два лікарі, то як можна нагодувати родину? Тому спокуса отримати підношення при такій зарплаті у лікаря дуже велика. Значить, мабуть, треба міняти систему оплати, для того щоб позбутись явища корупції в медицині. Хоч я ще раз хочу підкреслити, що це слово нас не те що ображає - наводить на роздуми. Ми хочемо пояснити свою позицію, свою точку зору. Адже всі ми бачимо зараз корупцію серед державних чиновників у мільйонних масштабах і заяви, на цьому фоні, що ось оце є корумпований лікар, а ось це - корумпована медсестра - ну це дуже гучно, я б не ставив це на один щабель.

Як ви як депутат бачите розвиток міста та які передумови для ефективного розвитку вважаєте необхідними?

Зараз депутатський корпус досить складний. Я відстежую ситуацію вже третє скликання і я чудово розумію, що сьогодні більшість депутатів хочуть вирішити свої особисті проблеми, а не проблеми міста. І коли розглядаються соціально важливі питання для міста, з тієї ж сфери медицини чи освіти, то починається полеміка, що треба зараз вирішувати більш важливі для міста питання. Ось треба поділити землю, треба поділити ще щось, а потім вже зайнятися. Мені здається, що такий підхід дуже примітивний і тому особливого у мене оптимізму зараз немає.

А що, на Ваш погляд, треба в цьому випадку робити, щоб депутати все-таки вирішували питання, які потрібні громаді? Можливо сама громада повинна бути більш згуртованою і вимагати цього від депутатів?

Мені здається, що на сьогоднішньому етапі це не можливо. Маю надію, що потім в процесі роботи, можливо свідомість деяких депутатів, з тих фракцій, що лідирують і мають більшість, зміниться і вони зрозуміють для чого вони знаходяться в раді і будуть ухвалювати більш зважені рішення.

А взагалі, треба приймати довгострокові програми з розвитку життєдіяльності нашого міста, думати про населення і вирішувати саме ті проблеми, які сьогодні його хвилюють найбільше.

Бесіду вела Aанна Парфьонова

квітень 2008р.