АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ ДЛЯ ГРОМАДИ ХЕРСОНЩИНИ     ХЕРСОН ТА ХЕРСОНЩИНА - БУДЬМО СУЧАСНІ, УСПІШНІ ТА КРЕАТИВНІ!       ВИРІШУЄМО ПРОБЛЕМИ РАЗОМ НА МАЙДАНЧИКУ МЕДІА-ДІЙ ГРОМАДИ!      ІНІЦІАТИВИ ГРОМАДИ НАРОДЖУЮТЬ УСПІХ!   

ХЕРСОН. ГРОМАДА. ІНІЦІАТИВА

gerb_sity

Місто

gerb_region

Область

 

Місцеве самоврядування

Статут територіальної громади м. Херсона

П Р Е А М Б У Л А

Херсонська міська рада:

враховуючи національно-культурні, історичні, соціально-економічні особливості розвитку міста Херсона; дбаючи про забезпечення прав і свобод членів громади, гідних умов їхнього життя, розвиваючи і зміцнюючи демократичні, соціальні та правові основи їхньої діяльності,

спираючись на кращі традиції українського та європейського самоврядування;

користуючись своїм правом, наданим Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні",

ухвалює Статут територіальної громади міста Херсона.

Цей Статут відповідно до Конституції і законів України закріплює систему місцевого самоврядування, форми та порядок його здійснення територіальною громадою міста Херсона, функції і повноваження та статус органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради, органів самоорганізації населення.

Глава І. Загальні положення

Стаття 1

Місто Херсон – адміністративний, індустріальний і культурний центр Херсонської області, розташований на Півдні України.

Місто знаходиться на правому березі Дніпра, в 25 км від Дніпровського лиману Чорного моря.

Місто засновано в 1778 році (Указ імператриці Катерини II від 18 червня 1778 року).

Населення міста – 324 424 особи (за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 05.12.2001).

Стаття 2

Територіальна громада міста Херсона ( далі – територіальна громада міста) здійснює місцеве самоврядування в межах адміністративних кордонів міста.

Межа міста – це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста від інших територій. Будь-які зміни міської межі, здійснені у відповідності із законодавством, відображаються у Генеральному плані міста.

Стаття 3

Землі в межах міста Херсона, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за його межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності, перебувають у комунальній власності територіальної громади міста.

Використання зазначених земель здійснюється відповідно до проектів планування та забудови міста.

Херсонська міська рада розпоряджається землями територіальної громади міста у межах повноважень, наданих їй чинним законодавством.

Рішення про віднесення земель міста до тієї або іншої категорії: сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, лісового, водного фонду, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ‒ приймається міською радою відповідно до її повноважень згідно з чинним законодавством.

В інтересах територіальної громади міста, з урахуванням Генерального плану забудови міста Херсона, відповідно до вимог чинного законодавства, Херсонська міська рада встановлює режим використання земель, незалежно від форми власності, передбачених для містобудівних потреб.

Стаття 4

Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор. Описи прапора та герба територіальної громади міста подаються в додатках до цього Статуту. Порядок використання символіки територіальної громади міста визначається окремим Положенням, яке затверджується міською радою (2/3 від загального складу ради), за поданням виконавчого комітету міської ради.

Стаття 5

Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста та зробили суттєвий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста, за рішенням міської ради, може бути присвоєно звання “Почесний громадянин міста Херсона”. Це звання присвоюється незалежно від громадянства особи та місця її проживання.

Підстави та порядок присвоєння звання Почесного громадянина міста, його статус визначаються окремим Положенням, що вміщено у додатках до цього Статуту.

Міська рада може також установлювати інші форми відзнаки осіб, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста.

Стаття 6

Територіальна громада міста щороку в третю суботу вересня відзначає День міста.

Іншою пам'ятною датою територіальної громади міста є 13 березня – день визволення міста Херсона від фашистських загарбників.

Стаття 7

Територіальна громада міста може об’єднуватися із суміжними територіальними громадами в об'єднану територіальну громаду з єдиним адміністративним центром та єдиними органами місцевого самоврядування.

Створення об’єднаної територіальної громади відбувається відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Громадське обговорення з питань добровільного об’єднання територіальної громади міста із суміжними територіальними громадами проводиться в порядку, визначеному міською радою.

Органи місцевого самоврядування територіальної громади міста, на договірних засадах, можуть вступати в договірні відносини з органами влади територіальних громад України, територіальних громад зарубіжних країн або їхніми асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.

Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування міст.

Стаття 8

Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими та релігійними організаціями , які діють у правовому полі Конституції та законодавства України.

Глава ІІ. Територіальна громада

Частина 1. Територіальна громада міста та її компетенція

Стаття 9

Територіальною громадою міста є сукупність жителів міста Херсона та населених пунктів, які на момент прийняття цього Статуту входять до юрисдикції Херсонської міської ради (перелік населених пунктів вміщено у додатках до Статуту).

Стаття 10

Членами територіальної громади міста є громадяни України, які постійно проживають в місті Херсоні та інших населених пунктах, які належать до юрисдикції Херсонської міської ради.

Постійне місце проживання визначається відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 11

Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі здійснюють члени територіальної громади міста – громадяни України, які досягли 18-річного віку та є дієздатними.

Вони мають право обирати та бути обраними або призначеними на посади в органи місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватися іншими передбаченими Конституцією і законами України та цим Статутом правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 12

Територіальна громада міста є суб’єктом права комунальної власності й має право володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Стаття 13

Органи місцевого самоврядування (міська рада та виконавчий комітет міської ради) – це юридичні особи. За рішенням міської ради, статус юридичної особи може надаватися й іншим виконавчим органам міської ради.

Стаття 14

Розмежування повноважень між міською радою, міським головою, виконкомом, іншими виконавчими органами здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, рішень Херсонської міської ради.

Стаття 15

Територіальна громада міста правомочна безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування, розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією України та законами України, а також вирішення будь-якого іншого питання, яке не вилучене із сфери компетенції місцевого самоврядування і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.

До виключної компетенції територіальної громади міста належать:

- надання згоди на зміну назви населеного пункту, що визначає назву громади;

- прийняття рішення про надання згоди на розміщення на території громади міста об'єктів, шкідливий екологічний вплив яких перевищує встановлені нормативи.

Стаття 16

З метою раціональної організації міського управління місто Херсон поділяється на такі адміністративно-територіальні одиниці ‒ райони в місті: Дніпровський, Корабельний, Суворовський.

Зміна адміністративно-територіального поділу міста здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Стаття 17

Відповідно до чинного законодавства, в районах міста можуть створюватися районні в місті ради та інші відповідні органи місцевого самоврядування.

Створення та ліквідація органів місцевого самоврядування в районах міста Херсона відбувається відповідно до чинного законодавства.

Стаття 18

Місто Херсон також може поділятися на мікрорайони.

Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради, за поданням міського голови, із урахуванням пропозицій членів територіальної громади міста.

Частина 2. Система місцевого самоврядування в територіальній громаді міста

Стаття 19

Система міського самоврядування визначається цим Статутом у відповідності до Конституції України і Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” і включає в себе:

- територіальну громаду міста;

- міську раду;

- міського голову;

- виконавчі органи міської ради;

- районні у місті ради та їхні виконавчі органи (у разі створення);

- органи самоорганізації населення.

Стаття 20

Міський голова, міська рада та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність щодо реалізації функцій міського самоврядування, за дорученням міської громади, від її імені та в її інтересах.

Виконавчими органами міської ради є виконавчий комітет та інші розпорядчі органи, утворені за рішенням міської ради.

Виконавчий комітет міської ради також здійснює надані йому законом повноваження органів виконавчої влади.

Стаття 21

Діяльність органів та посадових осіб міського самоврядування базується на засадах законності, гласності, підконтрольності, підзвітності перед міською громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої гілок влади, забезпечення повноти здійснення функцій міського самоврядування та пріоритету інтересів жителів міста при їхньому здійсненні.

Розмежування компетенції та повноважень між територіальною громадою міста, міською радою, виконавчими органами міської ради, органами самоорганізації населення, органами місцевого самоврядування в районах міста Херсона ( у разі їхнього створення) та населених пунктах, що входять до юрисдикції міської ради, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Стаття 22

Міська рада є представницьким органом міського самоврядування, обраним жителями міста і найвищим органом волевиявлення та прийняття рішень на рівні територіальної громади міста. В межах чинного законодавства України у віданні ради знаходяться всі питання життєдіяльності громади міста.

Стаття 23

Міська рада формується шляхом вільних виборів, які проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Порядок призначення організації і проведення виборів депутатів міської ради визначається законами України.

Стаття 24

Загальний склад міської ради визначається відповідно до чинного законодавства. Міський голова головує на пленарних засіданнях Херсонської міської ради, має права депутата міської ради та у разі, якщо він бере участь у пленарному засіданні, має право ухвального голосу з питань, що розглядаються радою.

Стаття 25

Депутат міської ради – особа, яка шляхом виборів наділяється міською громадою повноваженнями представляти інтереси виборців та здійснювати функції міського самоврядування, віднесені до відання міської ради.

Депутати міської ради щодо здійснення наданих їм повноважень із виконання функцій міського самоврядування несуть відповідальність не тільки перед виборцями свого округу, а й перед усіма жителями міської громади.

Вони не повинні своєю діяльністю завдавати шкоди інтересам міської громади.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України „Про статус депутатів місцевих рад”, іншими законами, цим Статутом та іншими рішеннями міської ради, ухваленими в межах її компетенції.

Стаття 26

Депутати міської ради складають присягу такого змісту:

„Усвідомлюючи свою високу відповідальність перед виборцями, які обрали мене депутатом міської ради, урочисто присягаю вірно служити громаді міста Херсона, неухильно дотримуватись Конституції та законів України, відстоювати інтереси своїх виборців, сумлінно виконувати повноваження депутата міської ради.”

Стаття 27

Міська рада ухвалює рішення про делегування окремих повноважень районним у місті радам, у разі їхнього створення.

Стаття 28

При делегуванні міській раді як представницькому органу територіальної громади згідно з чинним законодавством України повноважень державних органів управління держава фінансує в повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.

Стаття 29

Територіальна громада в особі міської ради, її виконавчого комітету має повноваження щодо прийняття рішень місцевого значення, що мають загальнообов’язкову силу і підлягають виконанню на всій території міста.

Порушення вимог таких рішень та їхне невиконання тягне за собою штрафні чи інші санкції, передбачені чинним законодавством України, або які зазначаються у самому рішенні.

Рішення нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їхнього офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Стаття 30

Постійні комісії міської ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її компетенції, здійснення контролю за виконанням рішень міської ради, її виконавчих органів.

Постійні комісії обираються радою у складі голови і членів комісії. Перелік постійних комісій та їхній персональний склад визначаються новообраною міської радою не пізніш як на другій сесії міської ради.

Головами постійних комісій не можуть бути обрані депутати міської ради, які є посадовими особами місцевого самоврядування і перебувають на посадах заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради або начальників департаментів, управлінь та відділів за відповідними галузями.

Стаття 31

Міський голова обирається жителями міста шляхом загального прямого, вільного і таємного голосування терміном на 5 років і є головною посадовою особою в системі міського самоврядування і за посадою очолює виконавчий комітет міської ради та головує на засіданнях ради.

Міським головою може бути обраний громадянин України, який відповідає вимогам закону про вибори.

Стаття 32

Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення на першій сесії міської ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів міського голови та складання на пленарному засіданні міської ради присяги такого змісту:

„Усвідомлюючи свою високу відповідальність перед жителями м. Херсона, урочисто присягаю вірно служити громаді , неухильно дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати на території м. Херсона охорону прав, свобод та законних інтересів громадян, сумлінно виконувати повноваження міського голови.”

Глава III. Матеріально-фінансова основа міського самоврядування

Частина 1. Комунальна власність міста

Стаття 33

Матеріальною і фінансовою основою міського самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи міського бюджету та інші кошти, земля, природні ресурси, надра, що є у комунальній власності територіальної громади міста.

Стаття 34

До комунальної власності міської територіальної громади включається рухоме і нерухоме майно, зареєстроване у визначеному законом порядку.

Стаття 35

Перелік об’єктів комунальної власності міської територіальної громади визначається рішенням міської ради відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

Стаття 36

Від імені і в інтересах міської територіальної громади права суб`єкта комунальної власності здійснює міська рада.

Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності здійснює міський голова, який один раз на рік інформує міську раду про стан використання комунальної власності, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

Частина 2.Фінансова основа територіальної громади міста

Стаття 37

Фінанси територіальної громади міста складаються із:

- коштів міського бюджету, в т.ч. коштів цільових фондів, коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста; коштів, отриманих від розміщення міських цінних паперів; коштів, отриманих від приватизації комунального майна міста;

- фінансово-кредитних ресурсів;

- страхових ресурсів;

- інших фінансових ресурсів.

Стаття 38

Територіальна громада міста має право отримувати плату за користування землею, лісами, іншими природними ресурсами від природокористувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, визначених законом. Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території міста підприємствами, установами і організаціями, незалежно від їхніх форм власності, а також окремими фізичними особами.

Стаття 39

Територіальна громада міста може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси із фінансовими ресурсами інших територіальних громад та з державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування міських або регіональних програм.

Стаття 40

Міська рада або, за її рішенням, інші органи міського самоврядування можуть у межах, визначених законом, випускати міські цінні папери і лотереї, надавати юридичним і фізичним особам позики, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності.

Частина 3. Міський бюджет

Стаття 41

Територіальна громада міста має власний бюджет, який розробляється, затверджується і виконується органами і посадовими особами місцевого самоврядування міста самостійно, в межах їхніх повноважень. Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання міського бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіальних громад заборонене.

Стаття 42

Бюджет міста складається з поточного бюджету і бюджету розвитку міста.

Кошти поточного бюджету спрямовуються для поточних видатків, утримання об’єктів соціальної сфери, посадових осіб та апарату органів міського самоврядування, комунальних служб, апарату, органів самоорганізації населення, соціальне обслуговування жителів міста, сплату видатків за міськими позиками та інше.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування інших видатків, пов’язаних із розширеним відтворенням.

Рішення про використання таких коштів приймається міською радою.

Міська рада може приймати рішення щодо випуску цінних паперів.

Стаття 43

За рішенням міської ради, може створюватися резервний фонд міського бюджету для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Рішення про виділення коштів з резервного фонду міського бюджету приймається виконавчим комітетом з наступним затвердженням на сесії міської ради. Звіт про його використання щомісяця подається міській раді.

Стаття 44

Контроль за виконанням бюджету здійснює міська рада.

Контроль за використанням коштів міського бюджету відповідними підприємствами, організаціями, установами здійснює виконавчий комітет.

Глава ІV. Форми здійснення місцевого самоврядування членами територіальної громади міста

Частина 1. Право членів територіальної громади міста на участь у здійсненні місцевого самоврядування

Стаття 45

Членам територіальної громади міста, які мають право голосу на місцевих виборах та референдумах, забезпечується право на участь у місцевому самоврядуванні безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Стаття 46

Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано в наступних формах:

- місцевий референдум;

- вибори депутатів міської ради та міського голови, депутатів Херсонської обласної ради;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- колективні та індивідуальні звернення (петиції) жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборних посадах місцевого самоврядування;

- одержання повної і достовірної інформації про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, ознайомлення в установленому порядку з документами та іншими матеріалами органів самоврядування;

- інші, не заборонені законом, форми.

Частина 2. Місцевий референдум, місцеві вибори

Стаття 47

Вищими формами безпосереднього здійснення міською громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.

Стаття 48

Місцевий референдум – це прийняття рішення з питань, віднесених Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителів міста, які мають право голосу.

Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення міською громадою важливих питань, віднесених до відання місцевого самоврядування. Проводиться згідно з чинним законодавством.

Виключно місцевим референдумом вирішуються питання:

- затвердження укладеного міською радою громади договору про об’єднання громади з іншими громадами в одну громаду;

- надання згоди на зміну назви міста;

- прийняття рішення про надання згоди на розміщення на території міста об’єктів, шкідливий екологічний вплив яких перевищує встановлені нормативи.

Стаття 49

На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади, затвердження міського бюджету, встановлення (скасування) місцевих податків та зборів, а також питання, віднесені до виключної компетенції міської ради, її виконавчого органу або міського голови.

Стаття 50

Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на території міста і не потребують додаткового затвердження органами місцевого самоврядування, державної влади чи її посадовими особами.

Рішення, які приймаються шляхом місцевого референдуму, оприлюднюються міською радою відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стаття 51

Місцеві вибори – це обрання депутатів міської ради, міського голови та депутатів Херсонської обласної ради шляхом голосування жителів міста, які мають право голосу.

Шляхом місцевих виборів можуть заміщуватися інші посади місцевого самоврядування, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Стаття 52

Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Ніхто не може бути примушений до участі у місцевих виборах.

Стаття 53

Порядок призначення і проведення місцевих виборів та встановлення результатів голосування визначаються законами України.

Частина 3. Загальні збори громадян за місцем проживання

Стаття 54

Загальні збори громадян проводяться за такими територіальними ознаками і визначеним представництвом:

- збори будинків багатоповерхової забудови; -

збори кварталів – відповідно до плану забудови: десять представників від багатоквартирного будинку та один – від десяти будинків індивідуальної забудови;

- збори вулиць – відповідно до назв вулиць: п’ять представників від багатоквартирного будинку та один – від десяти будинків індивідуальної забудови;

- збори мікрорайону: три представники від багатоквартирного будинку та один ‒ від 10 будинків індивідуальної забудови;

- збори інших внутрішньоміських територіальних утворень: норма представництва встановлюється окремо для кожного випадку органом, що скликає такі збори.

Стаття 55

Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються з метою:

- обговорення питань загальноміського значення;

- обговорення питань, віднесених до відання загальноміських органів місцевого самоврядування, які мають важливе значення для відповідних жителів, та подання пропозицій із цих питань;

- створення органів самоорганізації населення та їхніх представницьких органів;

- заслуховування повідомлень та звітів про роботу депутатів міської ради, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення;

- прийняття рішення про участь на громадських засадах жителів міста в роботах з благоустрою, у сприянні охороні громадського порядку, збереженні житлового фонду, пам’яток історії і культури, наданні допомоги соціально не захищеним членам громади;

- прийняття рішення про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування;

- прийняття рішення про добровільні внески та пожертви жителів міста на громадські потреби;

- вирішення інших питань місцевого значення відповідно до чинного законодавства.

Стаття 56

У роботі загальних зборів мають право брати участь громадяни, які досягли 18 років, мають право голосу на виборах міського голови та депутатів міської ради і проживають на відповідній території.

Не беруть участі у загальних зборах особи, визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а також особи, які, за рішенням суду, перебувають у місцях примусового лікування.

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування, представники органів державної влади, трудових колективів, об'єднань громадян.

Стаття 57

Суб’єктами права ініціювання загальних зборів у порядку, визначеному цим Статутом, є:

- ініціативна група громадян у складі не менше 20 громадян ( для проведення зборів багатоповерхових будинків, зборів кварталів, вулиць), не менше 50 громадян ( для проведення зборів мікрорайонів та інших внутрішньоміських територіальних утворень), які мають виборчі права і проживають у місті;

- міський голова;

- депутати міської ради ( не менше однієї третини від загального складу депутатів), сільських, селищних рад ( не менше п`яти) сіл, селищ, які розташовані на території юрисдикції міськради;

- відповідні районні в місті ради ( у разі їхнього утворення);

- селищні, сільські голови селищ сіл, які розташовані на території юрисдикції міськради;

- органи самоорганізації населення, утворені у місті відповідно до чинного законодавства.

Стаття 58

Ініціативна група громадян сповіщає заявою про ініціювання зборів міську раду не пізніше як за 20 робочих днів до пропонованої дати проведення зборів, визначених у статті 54.

Заява подається на ім’я міського голови і має бути підписана членами ініціативної групи громадян.

У заяві зазначається вид зборів відповідно до статті 54 цього Статуту, дані про ініціаторів, час, дату, порядок денний і місце проведення зборів, коло запрошених учасників зборів.

Неподання такої заяви та інформації про збори у строки, визначені цим Статутом, є підставою для їхнього визнання міською радою недійсними, а рішень, ними ухвалених, ‒ такими, що не мають юридичних наслідків.

Стаття 59

Заява реєструється у виконкомі міської ради та подається на розгляд міського голови, який доручає відповідному заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючому справами виконавчого комітету протягом трьох робочих днів із часу подання заяви ініціативною групою громадян організувати зустріч членів ініціативної групи з відповідними працівниками виконкому щодо розгляду питань, порушених у заяві на проведення зборів, на предмет їхнього вирішення органами самоврядування відповідно до власної компетенції в погоджені строки. У разі коли така зустріч не відбувається з причин, не залежних від ініціативної групи громадян, або коли в результаті зустрічі не досягнуто погодженого рішення, ініціативна група громадян розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи для проведення зборів.

Стаття 60

Для проведення зборів, ініційованих громадянами, протягом п’яти робочих днів слід зібрати та подати міському голові підписи мешканців, які мають виборчі права, під заявою, визначеною на підтримку проведення зборів, кількістю не менш:

- 200 підписів ‒ для зборів мікрорайонів, інших внутрішньоміських територіальних утворень;

- 3% підписів мешканців вулиці ‒ для зборів вулиці;

- 5% підписів мешканців кварталу ‒ для зборів кварталу;

- 10% підписів мешканців багатоквартирного будинку ‒ для зборів будинку.

Стаття 61

У разі ініціювання проведення зборів міським головою, депутатами міської ради, відповідними районними у місті радами (у разі їхнього створення), сільських, селищних рад сіл, селищ, які розташовані на території юрисдикції міськради; селищними, сільськими головами селищ сіл, які розташовані на території юрисдикції міськради; органами самоорганізації населення, збирання підписів громадян на підтримку ініціативи не потребується.

Стаття 62

Днем реєстрації ініціативи проведення зборів громадян вважається день подачі міському голові документів, визначений статтею 58 цього Статуту.

Стаття 63

Не пізніше як за три дні після реєстрації ініціативи зборів громадян, міський голова своїм розпорядженням офіційно оголошує дату, місцепроведення та порядок денний зборів громадян, про що повідомляється в засобах масової інформації, засновниками яких є міська рада, та в інший зручний для громадян спосіб.

Стаття 64

У разі ініціювання проведення зборів міським головою, депутатами міської ради, сільських, селищних рад, сіл, селищ, які розташовані на території юрисдикції міськради; селищними, сільськими головами селищ сіл, які розташовані на території юрисдикції міськради; органами самоорганізації населення, міський голова протягом трьох робочих днів з моменту надходження такої ініціативи до міської ради своїм розпорядженням офіційно оголошує дату, місцепроведення та порядок денний зборів громадян. Про це повідомляється в засобах масової інформації, засновниками яких є міська рада, та в інший зручний для громадян спосіб.

Стаття 65

Відповідальні за організаційне та матеріальне забезпечення підготовки та проведення зборів громадян – заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючий справами виконавчого комітету.

Стаття 66

Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, повинні сприяти проведенню зборів та надавати ініціативній групі зборів громадян, на її прохання, необхідні для зборів інформаційні матеріали відповідно до чинного законодавства.

Стаття 67

Загальні збори відкриває і веде міський голова (або, за його дорученням, секретар міської ради, інша посадова особа місцевого самоврядування), а у разі, коли збори скликано:

- за рішенням відповідної районної у місті рад (у разі створення), – голова цієї ради (або, за його дорученням, інша посадова особа місцевого самоврядування);

- за рішенням сільських, селищних голів, – відповідний сільський, селищний голова (або, за його дорученням, інша посадова особа місцевого самоврядування);

- за рішенням відповідного органу самоорганізації населення, – керівник цього органу, а також будь-яка особа, обрана головою зборів їхніми учасниками.

Стаття 68

Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини представників жителів міста від усіх кварталів, житлових комплексів, мікрорайонів міста або інших внутрішньоміських територіальних утворень. Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар зборів. Порядок денний загальних зборів затверджується загальними зборами.

Стаття 69

Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу загальних зборів громадян додається список їхніх учасників із зазначенням місця проживання, дати народження та особистим підписом.

Стаття 70.

До компетенції загальних зборів належить:

- попередній розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України, чинного законодавства та цього Статуту, внесення пропозицій із цих питань відповідним органам і організаціям;

- обговорення проектів рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування із важливих питань місцевого життя;

- заслуховування інформації міського голови, керівників департаментів, відділів, управлінь та інших підрозділів міської ради, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади; порушення в разі необхідності перед відповідною радою, міським головою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

- обговорення: рішень міської ради та виконавчого комітету, актів органів виконавчої влади; питань про хід їхнього виконання, а також про виконання законів України, указів Президента України, інших актів органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що стосуються інтересів або обмежують права територіальної громади;

- створення з дозволу відповідної місцевої ради будинкових, квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення; затвердження положень про них, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення їхніх повноважень (розпуск);

- розгляд пропозицій органів державної влади, власників щодо продажу або передачі до комунальної власності територіальної громади підприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади, економічного розвитку міста;

- внесення пропозицій міській раді та її виконавчому комітету щодо залучення на добровільних засадах коштів членів територіальної громади, а також коштів підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, їхніх трудових і матеріально-технічних ресурсів та їхнє об'єднання і спрямування на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, благоустрій населених пунктів чи їхніх частин, на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; внесення відповідних пропозицій із цих питань;

- розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, самотнім громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд міській раді та її виконавчому комітету;

- внесення пропозицій щодо встановлення міською радою місцевих податків і зборів; - внесення пропозицій до міської ради та розгляд питань про найменування (перейменування) населених пунктів, вулиць;

- внесення пропозицій до міської ради щодо об'єднання міста із сусідніми селищами, селами, містами в міський округ чи вихід із нього;

- обговорення питань, пов'язаних із залученням членів територіальної громади до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння раді та її виконавчому комітету, державним органам у проведенні робіт із ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

- розгляд питань про об'єднання зусиль з іншими територіальними громадами у реалізації спільних проектів;

- внесення до міської ради пропозицій щодо проведення місцевого референдуму, громадських слухань;

- розгляд проектів символіки територіальної громади та внесення щодо неї пропозицій;

- обговорення питань щодо розміщення на території територіальної громади об'єктів соціально-культурного чи виробничого призначення, проектів місцевих містобудівних програм, Генерального плану міста, внесення відповідних пропозицій до міської ради;

- прийняття рішень щодо створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- розгляд звернень міського голови щодо рішень та документів обласної ради, обласної державної адміністрації з питань, що стосуються інтересів територіальної громади або обмежують її права.

Не можуть виноситися на обговорення загальних зборів питання, віднесені законодавством до відання органів місцевого самоврядування інших територіальних громад.

Стаття 71

Загальні збори громадян із розглянутих питань приймають рішення. Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, та підписуються головою і секретарем загальних зборів громадян.

Рішення загальних зборів громадян оприлюднюються у засобах масової інформації та враховуються органами місцевого самоврядування в їхніх діяльності у відповідності до їхніх повноважень.

Стаття 72

Рішення загальних зборів громадян, які стосуються внутрішніх питань самоорганізації громадян даного будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, іншого внутрішньоміського територіального утворення ( виконання громадських робіт, самооподаткування, збір благодійних внесків, утворення органу самоорганізації населення та припинення його діяльності тощо) є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення, окремими членами громади, які проживають на території, що визначена територіальною ознакою зборів.

Рішення зборів, прийняті з питань, що мають важливе значення для міської територіальної громади, з питань, віднесених до компетенції органів державної влади або органів місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

Рішення загальних зборів, у яких містяться звернення чи пропозиції до міської ради та виконавчого комітету, міського голови, керівників підприємств, організацій і установ, повинні бути розглянуті ними та про результати їхнього розгляду мають бути повідомлені особи або органи, за рішенням яких було скликано збори, у 10 денний строк після їхнього розгляду. Рішення загальних зборів стосовно розгляду рішень та документів обласної ради, обласної державної адміністрації з питань, що стосуються інтересів територіальної громади або обмежують її права, передаються міським головою до відповідного органу в 3-денний термін.

Стаття 73

Рішення загальних зборів з мотивів їхньої невідповідності чинному законодавству України, органів і посадових осіб місцевого самоврядування можуть бути призупинені міським головою, міською радою або її виконавчим комітетом з одночасним зверненням до суду.

Міський голова, міська рада, її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють проведенню зборів, надають їхнім учасникам необхідні приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні та довідкові матеріали.

Частина 4. Громадські слухання

Стаття 74

Громадські слухання є формою участі членів територіальної громади міста,жителів районів у місті, селищ, сіл, що належать до юрисдикції міської ради, у прийнятті рішень, віднесених до компетенції місцевого самоврядування.

Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.

Метою проведення громадських слухань є ознайомлення громадськості міста з позицією міської влади з актуальних проблем міста та отримання від мешканців міста пропозицій із цих питань у формі безпосереднього спілкування.

Стаття 75

Громадські слухання проводяться відповідно до заявленої ініціативи, але не рідше одного разу на рік.

Стаття 76

Громадські слухання проводяться з питань щодо розгляду :

- програми соціально - економічного розвитку;

- пропозицій щодо проекту бюджету міста;

- створення об’єднаної територіальної громади та об'єднання територіальних громад;

- актів органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що стосуються інтересів територіальної громади міста.

Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань відповідно до цього пункту, письмово оформлюються у вигляді резолюції і передаються до міської ради та її виконавчих органів разом із протоколом.

Стаття 77

Обов’язковий мінімум ініціювання і проведення міських, селищних, сільських громадських слухань покладається відповідно на міського голову, голів районних у місті рад (у разі їхнього створення), селищних, сільських голів.

Стаття 78

Як правило, суб’єктом ініціативи проведення міських громадських слухань виступає міський голова. Також проведення громадських слухань можуть ініціювати:

- відповідна районна у місті рада (у разі створення);

- відповідний селищний, сільський голова;

- відповідна селищна, сільська рада;

- міська рада;

- члени територіальної громади міста у кількості, визначеній цим Статутом.

Стаття 79

Рішення про ініціювання проведення міських громадських слухань може прийматися міським головою одноосібно. У такому випадку правовою підставою для проведення громадських слухань є розпорядження міського голови.

Рішення про ініціювання проведення міських громадських слухань міською радою приймаються на засіданні сесії. У такому випадку правовою підставою для проведення громадських слухань є рішення міської ради, прийняте більшістю голосів від кількості депутатів ради.

Стаття 80

Ініціатива членів територіальної громади міста про проведення громадських слухань реєструється у міській раді шляхом подачі колективної заяви, підписаної не менше 300 членів територіальної громади міста, що мають право голосу на місцевих виборах. У заяві визначається орієнтовна (в межах 3 днів) дата проведення слухань і особи, уповноважені представляти ініціативну групу.

У всіх випадках, коли реєстрація ініціативи реалізується через подання заяви, підпис включає: прізвище, ім’я, по батькові, рік і місяць народження, місце проживання (відповідно до реєстрації).

У цих випадках підставою для проведення громадських слухань є розпорядження міського голови. Розпорядження міського голови про проведення міських громадських слухань приймається не пізніше 10 днів з дня реєстрації ініціативи.

Стаття 81

Рішення про проведення селищних, сільських громадських слухань приймається рішенням відповідної ради або за розпорядженням відповідного селищного, сільського голови одноосібно. У такому випадку правовою підставою для проведення громадських слухань є розпорядження відповідного селищного, сільського голови.

Ініціатива членів громади на проведення селищних, сільських громадських слухань реєструється у відповідній селищній, сільській раді шляхом подачі колективної заяви, підписаної не менше 100 членами громади, що проживають на території селища, села і мають право голосу на місцевих виборах. У заяві визначається орієнтовна (в межах 3 днів) дата проведення слухань і особи, повноважні представляти ініціативну групу.

У всіх випадках, коли реєстрація ініціативи реалізується через подання заяви, підпис включає: прізвище, ім’я, по батькові, рік і місяць народження, місце проживання (відповідно до реєстрації).

Стаття 82

При поданні колективної заяви вказуються особи в кількості від 3 до 5 чоловік, повноважні представляти суб’єкта ініціативи, питання, що виносяться на громадські слухання, і планований час проведення слухань.

Стаття 83

У громадських слуханнях беруть участь члени територіальної громади міста, а також запрошені особи.

Стаття 84

До участі у громадських слуханнях суб’єкт ініціативи з проведення громадських слухань запрошує:

- народних депутатів України, обраних за округами, що знаходяться на території міста;

- міського голову (у випадку, якщо не він виступає суб’єктом ініціативи);

- сільських, селищних голів;

- голову відповідної районної у місті ради (у разі створення).

Стаття 85

Керівництво та координація процесом підготовки громадських слухань покладається на суб’єкта ініціативи або на особу чи групу осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.

У триденний термін із часу прийняття рішення про проведення громадських слухань створюється робоча група з підготовки громадських слухань.

У випадку ініціювання слухань міським головою, селищним, сільським головою, міською, селищною, сільською радою, суб’єкт ініціативи створює робочу групу з підготовки слухань. До складу робочої групи включаються особа або особи, повноважні представляти інтереси суб’єкта ініціативи.

У випадку, якщо суб’єктом ініціативи виступають члени громади, створення робочої групи покладається на особу чи осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.

Кількість осіб, що входять до робочої групи, не повинна бути меншою 5 і більшою 9 чоловік.

На своєму засіданні робоча група консенсусом або більшістю голосів приймає рішення щодо:

- вибору приміщення для проведення слухань;

- персонального складу запрошених осіб;

- затвердження порядку денного слухань;

- визначення доповідача і співдоповідача (співдоповідачів).

На робочу групу покладаються інші організаційно-забезпечувальні функції.

Стаття 86

Інформування членів територіальної громади про громадські слухання розпочинається робочою групою не пізніше 10 календарних днів до їхнього проведення.

Інформування включає в себе:

- повідомлення у друкованому засобі масової інформації, з яким укладено угоду про висвітлення діяльності Херсонської міської ради та її виконавчих органів;

- повідомлення на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів;

- адресну розсилку запрошень визначеним особам;

- інші публічні оголошення.

Стаття 87

Громадські слухання включають:

- доповідь;

- співдоповідь (співдоповіді);

- запитання;

- виступи (обговорення);

- прийняття проекту резолюції громадських слухань;

- внесення поправок до проекту;

- прийняття резолюції слухань.

На громадські слухання робоча група представляє такі матеріали:

- порядок денний слухань;

- прес-реліз;

- проекти резолюції;

- інші матеріали.

Не допускаються виступи та поширення на громадських слуханнях матеріалів політичного характеру.

Не допускається розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до порядку денного громадських слухань.

На громадських слуханнях ведеться протокол, в якому зазначаються дата і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, зміст виступів та внесені пропозиції. До протоколу може додаватися інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання. Веде протокол спеціально призначений працівник виконавчого комітету міської ради або керівник органу самоорганізації населення. Протокол громадського слухання підписується особою, яка здійснює його проведення, та особою, яка веде протокол.

Стаття 88

Головує на громадських слуханнях міський голова або представник від осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.

Головуючий стежить за дотриманням порядку денного, надає слово для виступу.

Кожен присутній на громадських слуханнях має право задати запитання або висловитися з будь-якого питання, порушеного у процесі слухань, але не більше 2-х разів із одного й того ж питання.

Стаття 89

За результатами громадських слухань приймається рішення. Право голосу на слуханнях мають лише особи, що володіють правом голосу на місцевих виборах та проживають відповідно на території міста або населеного пункту, що належить до юрисдикції міської ради.

Рішення відповідних громадських слухань приймається у формі резолюції. Резолюція громадських слухань є рекомендаційним актом для відповідної ради, який підлягає розгляду на сесії відповідної ради, а також розгляду міським, селищним, сільським головами.

За результатами розгляду відповідних громадських слухань міська рада, селищна, сільська ради, міський, селищний, сільський голови приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення та враховують у своїй діяльності.

Суб’єкт ініціативи проведення слухань оприлюднює рішення громадських слухань через ЗМІ.

Частина 5. Місцеві ініціативи

Стаття 90

Члени територіальної громади міста мають право ініціювати розгляд (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Стаття 91

Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції та законам України , питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум, а також питання, що стосуються територій поза межами юрисдикції міської ради.

Стаття 92

Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які створюються з громадян, що постійно проживають на території, яка належить до юрисдикції міської ради, і складаються у кількості не менш як із 500 громадян, що мають право голосу на виборах депутатів міської ради.

Ініціативна група легалізується шляхом подання написаної у довільній формі заяви про місцеву ініціативу до міської ради. Така заява реєструється в обов'язковому порядку секретарем міської ради у Книзі реєстрації місцевих ініціатив міської ради.

До заяви додаються протокол установчих зборів ініціативної групи; список членів групи (прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, домашня адреса); документ, що висвітлює предмет місцевої ініціативи. Даний документ повинен мати форму проекту рішення міської ради, за необхідності – з усіма потрібними додатками, погоджується юридичним відділом міської ради. Якщо здійснення предмета ініціативи потребує додаткового бюджетного фінансування, до документа повинен додаватися проект рішення ради про внесення необхідних змін чи доповнень до міського бюджету та кошторис витрат, що погоджується із департаментом бюджету і фінансів міської ради.

Стаття 93

Оформлена належним чином місцева ініціатива розглядається на найближчій сесії міської ради в порядку, передбаченому регламентом міської ради для проектів рішень, що вносяться на розгляд ради.

Розгляд питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні міської ради за участі 5 представників ініціативної групи з питань місцевої ініціативи та гарантованим правом на виступ із доповіддю (співдоповіддю) представника ініціативної групи. Питання, внесене в порядку місцевої ініціативи, має бути обов'язково попередньо розглянуте на засіданнях постійних комісій міської ради.

Частина 6. Колективні та індивідуальні звернення (петиції) жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Стаття 94

Жителі міста, незалежно від їхнього віку та громадянства, мають право направляти колективні або індивідуальні звернення (петиції) до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Жителі міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їхніх посадових і службових осіб із питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

Стаття 95

Колективні звернення (петиції), підписані більш як п'ятдесятьма жителями міста, розглядаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування, до яких вони надійшли, у невідкладному порядку.

Стаття 96

Індивідуальні звернення (петиції) жителів міста розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування в порядку і терміни, встановлені Законом України “Про звернення громадян”.

Стаття 97

Мешканці територіальної громади міста Херсона мають право звертатися до Херсонської міської ради шляхом подання електронних петицій на її офіційний веб-портал. Вимоги до кількості підписів мешканці територіальної громади міста Херсона на підтримку електронної петиції, строку збору підписів та порядок її розгляду визначаються Порядком роботи виконавчих органів міської ради з електронною петицією, адресованою Херсонській міській раді, що є окремим додатком до цього Статуту» (додається).

Частина 7. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

Стаття 98

Члени територіальної громади мають право бути присутніми на відкритих пленарних засіданнях міської ради.

Стаття 99

Члени територіальної громади міста мають право брати участь у засіданнях постійних, спеціальних комісій міської ради при розгляді питань, пов’язаних із реалізацією їхніх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання міського самоврядування, на запрошення відповідних комісій.

Особи, що виявили бажання взяти участь у засіданні постійної комісії міської ради повинні не пізніш як за три дні до призначеного засідання подати відповідну заяву на ім’я голови постійної комісії. Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

Стаття 100

Члени територіальної громади міста, які мають право голосу, можуть бути обраними на посади в системі місцевого самоврядування, визначені чинним законодавством як виборні, на рівних підставах.

Частина 8. Інші форми участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування

Стаття 101

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 102

Крім передбачених цим Статутом, можуть бути використані такі форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування:

- громадське обговорення проектів актів міської ради та інших органів місцевого самоврядування, проектів планів економічного і соціального розвитку міста, міського бюджету, цільових програм міського розвитку, які підлягають попередньому оприлюдненню;

- членство в комісіях (комітетах), які утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах місцевого самоврядування (перелік цих комісій (комітетів) та положення про них затверджується рішенням міської ради, виконавчого комітету міської ради, розпорядженням міського голови);

- участь у роботі фахових комітетів, що створюються за рішенням виконавчого комітету міської ради з числа фахівців, які працюють у системі місцевого самоврядування або діяльність яких пов’язана з наданням громадських послуг членам міської громади, з метою їхнього залучення до розробки і реалізації проектів, що передбачають підвищення якості надання таких послуг. Положення про ці фахові комітети затверджуються міською радою або розпорядженням міського голови;

- участь у роботі громадських рад та дорадчих комітетів, що утворюються міським головою з метою вивчення потреб окремих категорій жителів міста та існуючої практики надання їм соціальних послуг у системі місцевого самоврядування (за рішенням міської ради при ній можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, іноземців, біженців, воїнів-інтернаціоналістів, учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців, які не забезпечені житлом, молоді тощо. Положення про ці ради розробляються виконавчими органами міської ради та затверджуються рішенням міської ради;

- участь у роботі рад громадських організацій різного профілю, що утворюються міським головою при міській раді або виконавчому комітеті міської ради;

- участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради з питань, що визначають основні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку міста.

Стаття 103

Перелік форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні міського самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

Глава V. Заключні положення

Стаття 104

Статут міста приймається міською радою більшістю в 2/3 голосів від загального складу ради і має найвищу юридичну силу стосовно інших актів, що видаються в системі міського самоврядування.

Статут громади є місцевим нормативним актом, обов’язковим до виконання усіма фізичними та юридичними особами на території громади. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.

Статут набуває чинності після його державної реєстрації згідно з чинним законодавством.

Стаття 105

Правові акти органів міського самоврядування та його посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню. Висновки про відповідність цих актів Статутові надаються сесією міської ради та за зверненням міського голови та сесії міської ради – судом.

Стаття 106

Офіційне тлумачення положень Статуту може надавати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких дається тлумачення положень цього Статуту, є обов’язковими для застосування і виконання в межах території міста.

Стаття 107

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою.

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються 2/3 депутатів від загального складу міської ради.

Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться до міської ради групою депутатів (не менше 1/5 від загального складу ради), міським головою або групою жителів міста в порядку місцевої ініціативи (не менше 500 підписів жителів міста). Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови в двомісячний термін після набуття ними чинності (або в строки, визначені цими актами).

^ Вгору