АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ ДЛЯ ГРОМАДИ ХЕРСОНЩИНИ     ХЕРСОН ТА ХЕРСОНЩИНА - БУДЬМО СУЧАСНІ, УСПІШНІ ТА КРЕАТИВНІ!       ВИРІШУЄМО ПРОБЛЕМИ РАЗОМ НА МАЙДАНЧИКУ МЕДІА-ДІЙ ГРОМАДИ!      ІНІЦІАТИВИ ГРОМАДИ НАРОДЖУЮТЬ УСПІХ!   

ХЕРСОН. ГРОМАДА. ІНІЦІАТИВА

gerb_sity

Місто

gerb_region

Область

 

Аналізуємо втрати

ПРОМИСЛОВІСТЬ Херсона. Деіндустріалізація править бал

25.11.2019

В сучасному світі частка промисловості в економіці поступово скорочується. Це стосується як розвинутих країн, так і тих, держав які не досягли цього високого статусу. У заможних державах зазначений процес відбувається через прискорене зростання сектору послуг. На пострадянському просторі деіндустріалізація була спричинена складністю перебудови економіки з командно-адміністративних на ринкові засади. Не обминула ці події і промисловість Херсона, тож варто проаналізувати сучасний стан і перспективи індустріального сектору економіки обласного центру.

Харчова промисловість
Харчова промисловість залишається найбільш стабільною та успішною галуззю міської індустрії. Частка у загальному обсязі реалізації – 21,1 % (за січень-серпень 2019 р., далі по тексту дані вказані за аналогічний період). Вона представлена 29 великими та середніми підприємствами. Сім із них займається виробництвом борошномельно-круп’яної продукції, 2 – виробництвом хлібу та хлібобулочних виробів, 7 – виробництвом і переробкою рослинних і тваринних жирів, 4 – випускають напівфабрикати і консервовані продукти, 8 – кондитерські вироби, дитяче харчування, молочну продукцію, одне підприємство – спеціалізується на вирощуванні свинини.

Найбільшим підприємством галузі є завод «Данон-Дніпро», що виробляє молочну та кисломолочну продукцію. Із 2006 р. він належить французькій компанії «Данон-Олімпік». До категорії великих промислових об’єктів належить ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика», що виробляє широкий асортимент кондитерських виробів не тільки на внутрішній ринок, але й на експорт. Також варто згадати про ПАТ «Херсонський хлібокомбінат», який після модернізації значно розширив та підвищив якість і асортимент хлібобулочних виробів, частина яких, також надходить на експорт.
Харчова промисловість на відміну від інших галузей за останні три десятиліття зазнала найменших втрат. Її продукція має сталий попит, що не залежить від зовнішньої кон’юнктури чи разових замовлень, як у металургії чи машинобудуванні, доступною, з огляду на аграрний характер регіону залишається сировинна база. Проте, зазначені переваги не змогли перетворити виробництво продуктів харчування на локомотив індустріального розвитку Херсона. Як і в інших сферах промислового виробництва відсувається брак інвестицій, які могли б посприяти модернізації підприємств, розширенню ринків збуту і випуску продукції.

Легка промисловість
Легка промисловість, один із колишніх флагманів економіки Херсона, наразі зведена до шести невеликих приватних підприємств, серед них найбільше – швейна фабрика «ВІД», що випускає робочий одяг. За вісім місяців поточного року вартість виробленої продукції складає лише 21,8 млн грн (0,22 % від загального обсягу). Причини таких скромних результатів слід шукати не лише в традиційному браку капіталовкладень, а й у надзвичайно жорсткій конкуренції із дешевою імпортною продукцією, яка постачається з азійських країн.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість Херсона представлена вісьмома підприємствами, що спеціалізуються на видавництві і поліграфії (ПАТ «Херсонська міська друкарня», ПАТ «Херсонська поліграфічна фабрика», ТОВ «Типографія-24»), інші – на виготовленні різноманітних паперових і картонних виробів, як канцелярського, так і санітарно-гігієнічного призначення. Загальний обсяг виробництва по галузі за вісім місяців поточного року – 885,5 млн (9,0%).

Машинобудівна галузь міста представлена 19 підприємствами, частка яких у загальному обсязі реалізованої промислової продукції складає 3 % (300,3 млн грн).
Традиційно левова частка із них, 10, спеціалізується на будівництві, ремонті і обслуговуванні суден, доків та інших плавучих конструкцій. Найбільшим підприємством у галузі машинобудування залишається херсонська верф ПАТ Smart Maritime Group. Даний завод є частиною найбільшого українського суднобудівного холдингу і виконує роботи із будівництва повнокомплектних суден, їх ремонту і модернізації, а також здатне виробляти широкий спектр металевих конструкцій. Так, за 2018 р. херсонська верф SMG, реалізувала продукції на 610 млн гривень. Зокрема, було збудовано комплектний корпус танкера-хімовоза а також проведено ремонт 74 суден.
Інші підприємства, які спеціалізуються на судоремонтних роботах, це невеликі приватні фірми, створені на базі Херсонського суднобудівного, а також двох судоремонтних заводів – ім. Куйбишева та ім. Комінтерна.
Особливе значення має Херсонських державний завод «Палада», який входить до структури «Укроборонпрому». Підприємство спеціалізується на будівництві доків комнозитної конструкції. Наразі ведеться розробка проекту малих пасажирських суден, розрахованих на 45 пасажирів. Після 2014 р. завод виконує і оборонні замовлення, зокрема на будівництво мобільних блокпостів.
Інше державне підприємство – «Херсонський завод суднового обладнання і суднової арматури», відновив роботу 2017 р. Його продукція – якірні пристрої, стопори, шлюпюалки, спускопідйомні пристрої, ілюмінатори та ін.
Загалом, попри наявність потужної виробничої і освітньої бази та сторічні традиції, суднобудування перебуває у стані системної кризи викликаної рядом об’єктивних та суб’єктивних причин. З одного боку, зменшення обсягів виробництва даної галузі зумовлене відсутністю державної підтримки та складним економічним становищем України, що поставило вітчизняні підприємства у досить невигідні умови у порівнянні із іноземними конкурентами. Передусім це стосується відсутності доступних кредитів, а також мінімальними обсягами замовлень із внутрішнього ринку. Не в останню чергу, цьому сприяє той факт, що нечисленні українські судноплавні компанії «Укррічфлот», «Усть-Дунайське пароплавство», «Нібулон» мають власні підприємства для будівництва і ремонту суден, тож херсонські заводи можуть сподіватися хіба що на епізодичні замовлення.

Важливою обставиною, яка призвела до кризи вітчизняного суднобудування також стала надзвичайно висока конкуренція на міжнародних ринках, де ¾ загального обсягу замовлень традиційно контролюють Китай, Японія та Південна Корея, а частка європейських країн не перевищує 10 %. Таким чином, розвиток суднобудування, як провідної промислової галузі міста у осяжній перспективі не видається можливим, хоча перспектива збільшення обсягів виробництва цілком реальна і залежить від потенційного збільшення обсягів замовлення на внутрішньому ринку, а також формування державної стратегії розвитку судноплавства в Україні.

Важливою частиною промислового комплексу міста довгий час було виробництво сільськогосподарської техніки, яке наразі представлене продукцією НВП «Херсонський машинобудівний завод». На даний час підприємство випускає чотири види комбайнів під маркою «Скіф», із машинокомплектів фінської компанії «Sampo Rosenlew», а також навантажувачі, жниварки та багато ішної допоміжної техніки. На жаль, обсяги виробництва залишаються вкрай малими, через аналогічні із суднобудівною галуззю причини – надзвичайно висока конкуренція із іноземними виробниками, невелика ємність внутрішнього ринку і відсутність експортних можливостей через законодавчі і технічні перешкоди.

Перспективи сільськогосподарського машинобудування передусім пов’язані із збільшенням реалізації продукції на внутрішньому ринку, а також розширенням співпраці із провідними світовими виробниками задля отримання новітніх технологій і виходу на зовнішні ринки.

Електротехнічна промисловість міста представлена наступними підприємствами: Науково-виробниче об’єднання «Оптимаг» (виробництво електродвигунів, електрогенераторів і трансформаторів), Акумуляторний завод «Сада» (акумуляторні батареї для автомобільної, сільськогосподарської та спеціальної техніки), Херсонський електромеханічний завод (виробництво насосів), ТОВ «Авіапро» (виробництво легкомоторних літаків), ДП «Дніпро-напівпровідники» (виробництво електронної техніки та радіокомпонентів).

Виробництво гумових та пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції у Херсоні здійснюють 17 підприємств (664,2 млн, 6,7 %). Серед напрямків їх діяльності – продукування сухих будівельних сумішей, залізобетонних конструкцій, пластикових та металопластикових вікон, дверей, плит, листів, профілів, труб та ін.

Хімічна та фармацевтична промисловість (7 підприємств) має порівняно незначні обсяги виробництва (356,7 млн, 3,6 %), здебільшого це невеликі приватні фірми.
Металургія та металообробка представлена 11 підприємствами, проте економічні результати їх роботи не надто вражаючі – 288,1 млн грн (2,9 %). Найбільш знаними серед них є ТОВ «Механічний завод» (виробництво алюмінієвих виробів), ТОВ «ТПК Херсонський ливарний завод» (лиття деталей з чавуну, сталі та кольорових металів).

Найбільшу частку в загальному обсязі промислового виробництва Херсона, займають 10 підприємств, що займаються виробництвом та розподіленням електро- та теплоенергії, води та природного газу (близько 5,2 млрд грн або 52,6 %). Головні з них – ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль», КП «Херсонтеплокомуненерго», МКП «Херсонський водоканал» та «Херсонрегіонгаз». По суті, основним завданням вказаних промислових суб’єктів є забезпечення централізованого опалення обласного центру і управління відповідними інженерними мережами. Такі показники, на жаль, є найпереконливішим свідченням глибокої кризи індустріального сектору економіки міста. Крім того, сектор електро-, тепло- і газопостачання, страждає від хронічних для комунального господарства проблем: зношеність основних фондів, неефективне управління, велике боргове навантаження, брак інвестицій.
Одне із діючих у Херсоні підприємств, ТОВ «Георесурси» займається видобутком корисних копалин (пісок, гравій, глина, каолін). Обсяги виробництва – 68,1 млн грн (0,7 %).

ВИСНОВКИ

З початком ринкової трансформації економіки промисловий комплекс міста опинився у стані глибокої кризи. Розпочався процес поступової деіндустріалізації міста, який, на відміну від аналогічних подій у розвинутих країнах не носив постіндустріального характеру.

Такий стан справ пояснюється передусім особливостями структури промисловості Херсона. У нових економічних реаліях конкурентноздатними виявилися галузі, продукція яких була найбільш затребуваною на зовнішніх ринках. Це, передусім, стосується, видобутку корисних копалин та первинної переробки сировини (металургія, деревообробка, хімічна промисловість).

Традиційні лідери промисловості Херсона – машинобудування, легка промисловість, дуже важко переживали процес переходу на ринкові правила господарювання. Давався взнаки розмір і «периферійний» характер міста по відношенню до великих промислових центрів. Херсон не належить до числа мегаполісів із потужним місцевим бізнесом, здатним самостійно інвестувати у великі підприємства та бути потенційно привабливим для зовнішніх інвестицій.

Підписання угоди про асоціацію відкрило можливості для приходу на український ринок європейських компаній. Однак, здебільшого це позначилось на західних регіонах України, що знаходяться на кордоні Європейського союзу.

Таким чином, кардинальні зміни у розвитку промислового комплексу міста, слід пов’язувати із проведенням структурних реформ в економіці, покращенням бізнес-клімату і зростанням іноземних інвестицій. Важлива місія лежить і на місцевій владі, яка мусить активно сприяти розвитку підприємництва і наполегливо працювати над залученням вітчизняного та іноземного капіталу в економіку Херсона.

Антон Руденко

^ Вгору