ХЕРСОН. ГРОМАДА. ІНІЦІАТИВА

Портал суспільних знань і дій для розвитку Херсонщини

gerb_sity

Місто

gerb_region

Область

search_icon
 

Соціально-відповідальний бізнес

“Я в Херсоні, тому що тут багато можливостей” - Віталій Бєлобров

21.05.2020

Співзасновник простору Урбан СAD [пр. автора Урбан “міський” Creativity Art Development], підприємець, тренер та спікер з тем бізнесу і просто людина, яка закохана в своє місто – Віталій Бєлобров. Він поділиться досвідом соціального підприємництва та розповість про те, чому не варто покидати Херсон.

- Віталію, розкажіть про Ваш улюблений бізнес проєкт?

- Мій улюблений проєкт – Урбан Сад, там є душа. За нього хвилююсь, він важко народжувався, потім в нього мало хто вірив, але він все ж таки відбувся, об’єднав багато цікавих та творчих людей, і сьогодні його знають і люблять не тільки херсонці, а й гості міста.

- Які були виклики під час його створення?

- Головний виклик – це нерозуміння людей. Мало хто бачив десь схожі  арт-простори. Якщо б, я сказав: “Давайте відкриємо ресторан”, всі б зрозуміли, що я маю на увазі. Коли ми говорили про креативний майданчик, ревіталізацію [пр.автора – відновлення з новим сенсом] та всі ці модні слова, то у людей не було чіткого розуміння, що то буде, тому сприймалося це обережно. А я люблю робити нове, цікаве, до чого, можливо, не всі ще готові. Якщо подивитись на 3 роки, які працює Урбан Сад, то ставлення містян змінювалось приблизно так: перший сезон – ми не віримо, другий сезон – щось в цьому є, а третій сезон вже – як ми жили без цього раніше

.100 днів губернатора
30 днів губернатора. Юрій Гусєв відповідає на питання журналістів в Урбан СAD

- З якими проблемами зіштовхнувся Ваш бізнес через спалах коронавірусу? Як ви їх вирішуєте?

- Проблема у всіх одна – невизначеність. Яка буде складність ситуації? Які заходи буде вживати влада? Незрозуміло, наскільки це затягнеться.

Наприклад, на вихідні закривають Олешки. Кожного дня новини. Через це постійно знаходишся в такому стані, що треба, мабуть, забити на все і робити щось в рамках своїх можливостей. Спілкуватись з людьми, заводити нові знайомства, допомагати тим, кому складніше. Ну, а ще, читати книги, качати прес та думати про хороше.

Якщо говорити про бізнес-асоціацію “Ми – Херсонці”, то зараз у нас, звісно, активність на паузі. Спілкуюсь з великою кількістю підприємців і знаю, що у всіх, плюс-мінус, ситуація схожа. Зупинилась більшість підприємств, що не відносяться до виробництва. Всі, хто зміг перебудувати бізнес-модель, перейшли в онлайн. Але часто це не прибутково, а для того, щоб утримати працівників, зберегти відносини з партнерами та клієнтами.

- Серед Ваших промов, виступів, постів і т.д можна часто почути термін "соціально відповідальний бізнес". Розкажіть нашим читачам, що це таке?

Соціальна відповідальність — це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства.  Вони беруть на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, стейкхолдерів, працівників, громади та довкілля в усіх аспектах своєї діяльності. Це про те, за якими принципами компанія заробляє, навіщо існує, який соціальний внесок робить для розвитку оточуючої екосистеми та  які цілі сталого розвитку допомагає досягати. А ще це про те, як компанія витрачає свої гроші (благодійність, меценатство, філантропія)

- Враховуючи те, що у бізнесі Ви з 18 років, коли Ви стали на шлях соціально відповідального бізнесу і чому?

- Моя діяльність та стиль життя більше відноситься до соціального підприємництва. Адже більшість проектів створюються заради покращення життя в місті, а прибуток від них дозволяє стало підтримувати цю діяльність.    Такий підхід захопив мене у 2014 році, коли почався Майдан та війна з Росією. Як і більшість українців, я не зміг стояти осторонь і просто заробляти гроші. Тоді ми з друзями та однодумцями почали проявляти соціальну активність. Вчилися проєктному менеджменту та створенню соціальних проєктів, переймали досвід інших міст та команд, яким вдалося значно покращити свою екосистему. Розбирались, що і чому у них вже вийшло, а в Херсона може вийти, але трохи пізніше. Проте, громадська діяльність займає багато часу і ресурсів,  і в певний момент ти розумієш, що бізнес без тебе вже не такий прибутковий, а родина дивиться на тебе вже з новими запитаннями (жарт). І тоді я почав шукати модель, щоб поєднати необхідність заробляти гроші та бажання бути корисним. Яке ж було щастя дізнатися, що вже таке є і велосипед вигадувати не треба. Виявилось, що це і є соціальне підприємництво.

- А чим Ви займались до цього?

- Працював у бізнесі. Більше в сфері фінансового консалтингу. Допомагав людям планувати свої особисті фінанси, інвестувати та захищатися від форс-мажорів. Був також цікавий досвід керівництва філією державної компанії, що займалася приватизацією.

- Які приклади соціального підприємництва в Херсоні Ви можете навести?

- В нашому місті багато людей, які роблять бізнес відповідально, а їхнім прикладом можна надихатися. Але мало хто з них це транслює в публічну площину. Тому зараз можу навести як приклад той проєкт, про який знаю абсолютно все - UrbanCAD. Цей проект створювався, щоб стати прикладом об’єднання та взаємодії звичайних херсонців та невеликих ресурсів. Щоб в місті з’явилося місце концентрації людей творчих та активних. Це сучасна територія для розвитку, відпочинку та самореалізації. 100% прибутку реінвестується в розвиток проєкту. У творчих людей з’явилася можливість безкоштовно проводити концерти, виставки, пленери, театральні вистави, а у громадськіх організацій - проводити форуми, семінари та багато інших заходів, що залучають херсонців до  соціально корисних ініціатив.

лекція Каховські вишиваник
Лекція в Урбан СAD "Каховські вишиванки"

 -З якими ризиками може зіштовхнутись людина, яка хоче стати на шлях соціально відповідального бізнесу ?

-Якщо ви детально опрацювали бізнес-модель, чітко визначили свою цільову аудиторію, позитивний соціальний вплив та бізнес складову, яка буде цей вплив стало забезпечувати, то перелік ризиків залишиться як і у будь-якому класичному виді діяльності.

- Дайте ТОП - 5 порад для тих, хто хоче розпочати бізнес (соціально відповідальний).

  1. Найголовніше – бути соціально відповідальним. Бути багатим, коли навколо руїни нерозумно, небезпечно і навряд чи зробить тебе щасливим надовго.
  2. Завжди розвиватись в цьому напрямку. Переймайте досвід країн, підприємств, в яких це виходить, які є для вас певним еталоном. Завжди повинен бути еталон, чиї історії успіху та невдач будуть вас надихати.
  3. Я багато спілкуюся, консультую підприємців, і досі вражений від того, що у 97% підприємців та підприємств, неважливо якого масштабу, нема стратегії розвитку (навіть хоча б на 3 роки!). Вони не планують, куди рухаються, ким вони хочуть стати, на який рівень хочуть вийти, яку позицію посідати на ринку. Тому, я рекомендую, по-перше, мати стратегію. По-друге, одразу в цю стратегію закласти цілі для чого твій бізнес існує, певні соціально корисні напрямки. Коли людина каже: “Я відкриваю бізнес, для того, щоб заробляти гроші” – це і так зрозуміло, а коли вона каже: “Ми заробляємо та приносимо користь” – це вже інша справа.
  4. “Заражати” своїм прикладом інших. Не бійтесь піарити свої доброчесні вчинки. У нас частіше чутно тих, хто робить на копійку, а рекламує на гривню. Я за те, щоб люди, які щиро роблять світ краще, багато про це розповідали, надихали інших своїм прикладом. Звітуйте хоча б раз на рік перед громадою про ваш соціальний внесок, про досягнення та наміри.
  5. Я б рекомендував всім підприємцям прочитати Конвенцію ООН “Глобальні цілі сталого розвитку 2016-2030” . Було виділено 17 світових цілей, які потрібно вирішити бізнесу об’єднавшись, щоб на Землі (в глобальному плані) все розвивалось гармонічно. В ідеалі, у кожну бізнес-модель необхідно вже під час розробки закладати проблеми, які буде вирішувати бізнес в ході своєї діяльності.

- Якщо б у Вас з'явилась можливість змінити місто країну, чи змінили б Ви щось?

- Ні, я не хочу шукати де краще. В Херсоні великий потенціал, і я не буду звідси тікати. Я відчуваю в собі сили змінювати місто, а також бачу, що є багато людей, яким теж не все одно. Коли ми всі об’єднаємось, тоді за 3-5 років зможемо зробити Херсон комфортним, безпечним, містом можливостей та щасливих людей.

-Які, на Вашу думку, причини, по яким варто жити саме в Херсоні?

- У Херсоні маленька конкуренція в будь-яких сферах. Завжди можна зайти в будь-яку нішу і завдяки прокліентському, іноваційного підходу посунути навіть старожилів. Коли в мене питають: “Чого ти ще в Херсоні? Там нічого немає”, я відповідаю: “Я в Херсоні, тому що тут нічого немає”. Тобто потенціал міста дозволяє тут впроваджувати все краще, що вже є в інших містах. У нас багато талановитих людей, а найбільша цінність – це люди. В Херсоні гарний темп – ти не витрачаєш багато часу на логістику, організацію зустрічей. В цьому ритмі можна більш продуктивно працювати. Зараз Херсон спить, але якщо його збадьорити, прокачати ресурсами, позитивом, дати йому план дій, підштовхувати і допомагати, то з нього може вийде дуже крутий приклад для всієї України.

-Яким Ви хотіли би бачити Херсон через 10 років?

-Я бачу його не через 10 років, а вже через 5 містом можливостей. З гарним екологічним станом, сучасним, безпечним, чистим, в якому багато парків, музеїв, розвинена зручна інфраструктура. Туристичний хаб, логістичний хаб. Сучасний аеропорт. До наших університетів їдуть навчатись, як мінімум, з усього півдня України, тут народжуються стартапи та соціальні інновації. Щоб Херсон був місцем концентрації ідей та ресурсів. Ти приїжджаєш і знаєш, що можеш реалізувати будь-яку свою ідею, тут є все що потрібно. І все це на фоні неймовірної природи.

-На Вашу думку, яка найбільша проблема є в Херсоні і яким Ви бачите шлях її вирішення?

- На сьогодні проблема номер один – відсутність стратегії розвитку міста. Вона повинна бути в тих, хто безпосередньо бере відповідальність за розвиток міста.

Також, вона має бути на слуху та в голові: кожна людина має знати куди рухається місто, і розуміти – вона теж може докласти зусилля. Якщо сьогодні опитати херсонців, яким вони бачать місто в 2025 році, ми не отримаємо ніяких зрозумілих відповідей. А для того, щоб місто реально підняти, потрібна велика команда, буквально всі херсонці, які тут є. На сьогодні я для себе поділяю мешканців на 2 категорії: ті, хто розвивають місто, і ті, хто грабують. Чим більше людей віднесе себе до першої категорії, тим краще. Це можуть бути люди будь-якого соціального статусу і категорії, головне зрозуміти – “я створюю”, а також робити хоча б щось на будь-якому рівні.

Друга проблема – корупція.

Третя проблема – це недовіра. В нас є багато класних людей, які роблять хороші речі, але вони дуже складно об’єднуються для більш глобальних проєктів. Також є повна недовіра до влади. Навіть, якщо чиновник пропонує якісь гарні речі, їх не підтримують люди, тому що вони не вірять в щирість намірів, або у здатність ці наміри реалізувати. Довіра формується з часом і тільки в процесі дії, коли запевняєшся, що принципи співпадають з вчинками, а слово – має силу і цінність.  

Аполітичність. Ми не дуже ретельно обираємо, кого делегувати  в кандидати, не дуже активно включаємось у передвиборчий процес, не аналізуємо людей та їх програми, і навіть  якось через силу ходимо голосувати. А ще в суспільстві часто лунають думки, що порядні люди,  які мають ідеї та необхідні навички і здібності, не хочуть йти працювати до влади, бо їм і так є чим займатися. А ті хто йдуть, як правило, не завжди порядні і хочуть просто під’єднатися до корупційних схем. Звідки ж тоді у владі з’являться порядні, якщо вони без бою дають дорогу всім іншим?   Багато людей мають зрозуміти, що не можна стояти осторонь. Це означає, як мінімум, йти самим відстоювати власні ідеї або хоча б відповідально підходити до вибору гідної людини. Обирати тих, хто має гарні ідеї, досвід, можливо, вже добру репутацію та команду, яка знає що робити. Щоб обирати не між словами та обіцянками, а дивитись на те, що вже зроблено та які ідеї є на майбутнє.

 Немає системи самоуправління та самоорганізації в місті. Знову ж, від певної недовіри один до одного, від незнання своїх прав та інструментів впливу.

-Можливо, пасивність теж відіграє в цьому роль

-Так, пасивність. У людей є звичка сидіти та очікувати дива, коли хтось прийде і за них зробить. Ні, нам ніхто нічого не винен. Мусимо самі робити, брати відповідальність, працювати, ризикувати та об’єднуватись. Інакше – втратимо місто.

- Чи були у Вас спроби вирішити ці проблеми?

- Все, що я роблю останні 6 років [пр. автора соціальне підприємництво, громадська діяльність]. Задача кожної ідеї за яку я берусь, щоб вона обов’язково мала соціальну складову та приносила користь місту. Зараз мені це більш цікаво, ніж як раніше просто заробляти гроші та робити кар’єру.

-Чи маєте девіз, яким керуєтесь по життю?

- Просто бери і роби. Я знаю, що в цьому житті можливо абсолютно все.

Дар'я Котєльнікова

Читати

^ Вгору