Медична реформа
Національна служба здоров’я України повідомляє про ситуацію з медичними послугами в 3-х південних областях
2020-09-17
У межах уваги Південного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України перебувають 218 закладів охорони здоров’я Миколаївщини, Одещини та Херсонщини , що надають спеціалізовану, екстрену допомогу та медичну допомогу при COVID-19. Загальна сума контрактів, що уклали ці спеціалізовані медзаклади – з них 5 приватної форми власності – понад 6,34 млрд грн.
За квітень-вересень за надання послуг за Програмою медичних гарантій спеціалізованим медзакладам цих областей НСЗУ виплатила понад 3,5 млрд грн. З них три Центри екстреної медичної допомоги отримали майже 431 млн грн. Медичні заклади за надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 або підозрою на нього – таких 129 – отримали 257 млн грн.
Зокрема, у Миколаївській області 58 закладів уклали чинних договорів на 1,59 млрд грн, вже отримали на сьогодні від НСЗУ понад 876 млн грн. В Одеській області – 110 закладів уклади чинних договорів на 3,16 млрд грн, отримали – близько 1,8 млрд грн.
У Херсонській області 50 закладів уклали договорів на 1,59 млрд грн, отримали на сьогодні від НСЗУ понад 852 млн грн.
Серед спеціалізованих закладів Південного регіону, найбільше коштів отримав Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Одеської обласної ради – понад 266 млн грн.
Загальна кількість створених в ЕСОЗ медичних записів в областях, що входять до Південного регіону – 4,74 млн. З них найбільше в Одеській області – 1,86 млн. А електронних направлень, у рамках Програми медичних гарантій – понад 747 тисяч.
Керівник Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Дмитро Самофалов: “Хочу підкреслити, що важливо чітко дотримуватися клінічного маршруту пацієнта з COVID-19 при госпіталізації до медичних закладів. Слід зазначити, що в Одеській області найвища інтенсивність роботи ліжок в лікарнях, що надають допомогу при коронавірусній інфекції.
НСЗУ постійно моніторить завантаженість лікарень. Певні медичні заклади перевантажені такими пацієнтами, водночас інші – з незначною кількістю пацієнтів. І це – відповідальність місцевої влади. Деякі лікарні прагнули отримати додаткові гроші за контрактами за COVID-19, але пацієнтів вони брати не хочуть. Зокрема, на місцевому рівні змінюються маршрути пацієнта: до одних – везуть, до інших – не везуть. Це порушує принцип екстериторіальності надання допомоги пацієнтам з COVID-19. Тож місцева влада у регіонах має раціонально сформувати маршрут пацієнтів із COVID-19, щоб усі ресурси використовувалися рівномірно. Забезпечити рівномірне навантаження на медичні заклади.
В Україні близько 500 закладів отримають з 1 квітня фінансуванн від НСЗУ на відкладених умовах. З них – 88 у регіонах, якими опікується Південний міжрегіональний департамент. В Одеській області – 41, Миколаївській – 15, Херсонській – 32.
У більшості випадків, виконання відкладених вимог не потребує значних вкладень, це наприклад апарати для харчування паліативних хворих, глюкометр або кардіограф.
Приблизно половина закладів охорони здоров’я, що мала такі вимоги, вже сповістила про їх виконання. Однак є і значні проблеми, так 9 лікарень в квітні не мали достатньої кількості анестезіологів. На сьогодні жодна не подала відповідних документів. А це вимоги основних пакетів – терапія та хірургія. Взагалі же по пакетам терапії досі не дали нам підтвердження про виконання умов 11 закладів, а по хірургії – 23.
Ці лікарні зобов’язалися протягом шести місяців виконати усі вимоги НСЗУ, зокрема бути забезпеченими відповідним медобладнанням, кваліфікованими фахівцями. Цей термін спливає 30 вересня. Відповідно 1 жовтня, ті заклади, що не виконали умови не отримають оплати за пакетом. Тут слід розуміти, що це не значить, що лікарня втратить повністю договори з НСЗУ, просто по відповідному пакету буде припинена виплата до виконання закладом відкладених вимог.”
Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко: “Зміни відбуваються в інтересах пацієнтів він отримав чіткий перелік безоплатних медичних послуг. Реформа дає можливість обирати пацієнту найкращий медичний заклад. Зміни забрали прив’язку до реєстрації і пацієнт має право обирати кращу лікарню та кращого лікаря.
У наступному році ці права так само передбачено. Один з ключових акцентів в Програмі медичних гарантій 2021 – наближення медичної допомоги до пацієнта через розвиток амбулаторного рівня надання допомоги. Ми пропонуємо наступного року запровадити новий пакет медичних послуг для лікування туберкульозу на рівні первинної медичної допомоги. У психіатричній допомозі пропонуємо додаткові послуги для амбулаторного лікування пацієнтів з психічними захворюваннями. Це – «Мобільна психіатрична допомога», яка надаватиметься пацієнтам вдома. Пропонуємо розширити програму «Доступні ліки» – включити ліки для пацієнтів, що перенесли інфаркт або інсульт та для пацієнтів з розладами психіки та поведінки. Ці ліки, а отже і лікування, мають стати для них доступнішими”.
Директорка Херсонської міської лікарні ім. Є.Є.Карабелеша Алла Малицька: “Почали активно готуватися до впровадження Програми медичних гарантій з липня 2019 року. Після навчання в Академії НСЗУ. Зробили ремонт приміщень, зокрема, у реанімаційному блоці, придбали сучасне медичне обладнання, необхідні ліки та засоби догляду. Навчали медичний персонал закладу.
За Програмою медгарантій наш заклад отримав на 25 % більше коштів, порівняно з минулим роком. За 5 місяців – 12 млн 600 тисяч грн. Водночас, є відділення які не виправдовують своє існування і за підсумками 2020 року будемо їх перепрофільовувати або об’єднувати з іншими.
Отримали змогу підвищити заробітну плату медичним працівникам на 70 %. Усі питання щодо зарплат регулюємо колективним договором. Наприклад, медсестри, які отримували 4 269 грн на місяць, тепер мають 9 700 грн. Завдяки цьому за два місяці повністю вирішили кадровий дефіцит середнього медперсоналу.
Наші лікарі відзначають, що завдяки реформі зараз робота виконується швидко, чітко, згідно з протоколами. Робота в ЕСОЗ дозволяє дуже швидко зібрати інформацію. Загалом реформа показала – хто працював багато, тому зараз легше, а хто працював менше, не розвивався професійно – стало складніше”.
